Ірина Шаповалова: ринок лобіювання стартував, але без окремого КВЕД і з ризиками для держсектору

Київ, 10 жовтня 2025 року. Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) прокоментувала перші підсумки роботи реєстру прозорості лобіювання. За даними НАЗК, у реєстрі вже 84 суб’єкти лобіювання, з помітною часткою юридичних фірм та індивідуальних адвокатів. Водночас заступниця голови правління НАЛУ Ірина Шаповалова наголошує: ринок запущено без ключових технічних рішень і з низкою регуляторних ризиків.

«Держава досі не визначила окремий КВЕД для лобістської діяльності. Формально роботу лобістів зараховують до “зв’язків із громадськістю”, але це не відповідає правовому статусу суб’єкта лобіювання, визначеному законом. НАЛУ вже працює над впровадженням окремого коду, адже це питання професійного статусу, коректної державної реєстрації та податкового адміністрування, а головне — чіткого відмежування від суміжних видів діяльності», — підкреслила Ірина Шаповалова.

Шаповалова також звернула увагу на конфлікт інтересів у випадку реєстрації суб’єктами лобіювання організацій, чий кінцевий бенефіціар пов’язаний із державою.

«Приклад із державним «Ощадбанком» показує, що нам потрібні чіткі запобіжники. Закон прямо обмежує участь державних бенефіціарів у лобіюванні. Коли суб’єкт, який належить державі, намагається діяти як лобіст, виникає ризик перетину державних і комерційних інтересів. Це питання має бути врегульоване прозоро і недвозначно», — зазначила вона.

Тенденції першого місяця

• У реєстрі — як галузеві об’єднання (аграрні, інноваційні, промислові), так і великі міжнародні компанії (зокрема тютюнові виробники та ритейл).
• Найактивніші напрями лобіювання (за даними НАЗК): економічна та регуляторна політика, фінанси і податки, правоохоронна діяльність, інновації та цифрова трансформація, інфраструктура.
• Значна частка нових учасників — адвокати та юридичні фірми, що очікувано: юридична експертиза і досвід взаємодії з органами влади є базовими компетенціями для професійного лобіювання.

Позиція НАЛУ

НАЛУ підтримує запровадження регулярної звітності, контроль НАЗК за достовірністю даних та уніфікацію стандартів відкритості взаємодії з органами влади. Пріоритети Асоціації на найближчий час:

1. Окремий КВЕД для лобістської діяльності — як фундамент професійної ідентифікації та податкового режиму.
2. Чіткі правила участі суб’єктів із державною часткою — щоб усунути потенційні конфлікти інтересів.
3. Практична методика звітування для суб’єктів лобіювання — щоб зменшити правову невизначеність на старті ринку.
4. Освіта та етика — через Вищу школу лобізму та програму «Лобізм і адвокація», які формують компетентність і професійні стандарти.

«Наша мета — цивілізований, прозорий і підзвітний ринок лобіювання. Це про довіру між державою, бізнесом і суспільством. Стандарти мають бути зрозумілими кожному — від кодів діяльності до правил комунікації та звітності», — підсумувала Ірина Шаповалова.