Антикорупційна стратегія НАЗК потребує відкритого та прозорого узгодження з громадськістю — НАЛУ
Процес формування Антикорупційної стратегії НАЗК на 2026–2030 роки має відбуватися з дотриманням принципів відкритості, прозорості та підзвітності, однак наразі ці вимоги не були забезпечені належним чином. Про це заявила антикорупційна уповноважена Національної асоціації лобістів України, член Опікунської ради НАЛУ Яна Цимбаленко, в коментарі агентству “Інтерфакс-Україна”.
За її словами, аналіз доступної інформації свідчить про істотні порушення під час публічного обговорення підрозділу 1.5 проєкту Антикорупційної стратегії, зокрема — відсутність повноцінних громадських консультацій.
«Формування Антикорупційної стратегії — це процес, який безпосередньо впливає на правила етичної поведінки посадових осіб, запобігання конфлікту інтересів і стандарти прозорості держави. Водночас ми не бачимо доказів якісного та інклюзивного обговорення відповідних положень, що ставить під сумнів легітимність усього процесу», — зазначила Цимбаленко.
Вона наголосила, що після оприлюднення проєкту стратегії НАЗК не надало жодних звітів про результати обговорення, не опублікувало реєстр отриманих пропозицій, а також не представило оновлених редакцій документа з урахуванням можливих зауважень громадськості.
Окрему увагу експертка звернула на формальний характер заходу, який, згідно з оприлюдненим «Графіком громадських обговорень», нібито відбувся 24 жовтня 2025 року. За її словами, відсутні будь-які офіційні анонси події, інформація про запрошених стейкхолдерів, списки учасників чи експертів, а також дані про підготовку матеріалів до обговорення.
«Особливо показовим є те, що питання лобіювання фактично не обговорювалися, попри те, що вони прямо згадані у відповідному підрозділі стратегії. Презентацію здійснювали виключно представники НАЗК, без залучення незалежних експертів, професійних спільнот чи представників громадянського суспільства», — підкреслила Цимбаленко.
За її оцінкою, захід мав радше формат внутрішньої презентації позиції НАЗК, а не повноцінної публічної консультації, передбаченої принципами прозорої нормотворчості. При цьому тематика регулювання лобіювання взагалі не була включена до змісту презентацій, а жоден зі спікерів не був заявлений як фахівець у цій сфері.
Цимбаленко також звернула увагу на ігнорування НАЗК пропозицій професійних асоціацій. Зокрема, Національна асоціація лобістів України неодноразово ініціювала співпрацю з агентством щодо розвитку інституту лобіювання, однак не отримала жодної відповіді.
«У демократичних практиках лобізм розглядається як інструмент запобігання політичній корупції, який дозволяє вивести вплив на державні рішення з тіні та зробити його прозорим і підзвітним. Формальний підхід до цієї теми створює ризик знецінення її антикорупційного потенціалу», — резюмувала вона.
