Рік «темної конячки»: які правові та технологічні зрушення чекають Україну у 2026 році — інтерв’ю з Олексієм Шевчуком

2026 рік стане для України роком глибоких правових і технологічних трансформацій.
Про ключові зміни, нову роль штучного інтелекту, майбутнє адвокатури, виклики інформаційної безпеки та місце лобіювання в економічній політиці держави — в інтерв’ю Інтерфакс-Україна з Олексієм Шевчуком, головою Національної асоціації лобістів України, речником Національної асоціації адвокатів України.

— Ви починаєте рік із метафори «темної конячки». Чому саме такий образ?

— Тому що сьогодні це, мабуть, найточніша алегорія нашої реальності. Головне завдання на новий рік — утриматися в сідлі й не зійти з дистанції. Звучить жорстко, але саме так зараз виглядає ситуація: економіка працює на межі, ресурси обмежені, часу на помилки немає.

Великий бізнес, держава та правнича спільнота — це один табун. Якщо в ньому з’являється елемент, який починає «гнити», його не можна тягнути далі з інерції чи жалю. Інакше він починає отруювати всіх. А ми більше не можемо дозволити собі мертвий вантаж.

Україна входить у 2026 рік у стані глибокої трансформації після четвертого року повномасштабної війни. Попереду багато невідомого. Утримаються ті, хто здатен швидко ухвалювати рішення, брати відповідальність і рухатися вперед, навіть коли маршрут ще не до кінця визначений. Саме тому — рік «темної конячки».

— Як ці процеси вже відбиваються на юридичному та бізнес-ринку?

— Ринок проходить жорстке структурування. І бізнес, і юристи реагують максимально швидко. Немає часу на тестування гіпотез і «подивимось, як буде». Юридичний ринок традиційно реагує першим, бо через право проходять усі критичні точки економіки.

В адвокатурі сформувалася потужна нова практика — комплексний правовий супровід військовослужбовців. Це не соціальна ніша, це системна юридична реальність: компенсації, реабілітація, статус УБД, спори з державними органами, міжнародні позови проти держави-агресора. Уже з’являються перші міжнародні кейси — і це лише початок великої нової правової історії України.

Паралельно зростає сегмент захисту честі, гідності та ділової репутації. В умовах інформаційної війни репутація — це актив. Якщо його не захищати, його знищують швидко й публічно. Тому ці практики лише посилюватимуться.

— Чим сьогодні виграють сильні юридичні команди?

— Не паперами й томами справ. Сьогодні вирішують технології.
Сучасне право — це цифрові докази, великі масиви даних, деанонімізація, блокування токсичних інформаційних ресурсів, поєднання судових та інформаційних стратегій.

Право давно працює одночасно в судах, медіа й цифровому просторі.
2026 рік остаточно зробить це стандартом: відеодокази, цифрові платформи, AI-аналітика, процесуальна математика стануть звичною частиною процесу.

Виграватимуть ті, хто не боїться працювати з майбутнім уже сьогодні.

— Чому штучний інтелект стає критичним питанням для права?

— Бо це вже не про майбутнє — це про відповідальність зараз. ЄС давно вибудував регулювання: AI Act, цифрові докази, заборона небезпечних автоматизованих рішень. В Україні ж використання AI в юридичній практиці поки що фактично не врегульоване.

Ми вже бачимо комічні й небезпечні наслідки: юристи посилаються на неіснуючі прецеденти, які «згалюцинував» штучний інтелект. Це не інновація — це професійна недбалість.

AI — потужний інструмент, але без людського мислення він створює хаос.
2026 рік стане переломним: Україна синхронізує своє законодавство з правом ЄС, і юридичний ринок зміниться радикально. Переможуть ті, хто навчиться працювати з AI, а не ті, хто його боїться.

— Якою буде роль соціальних мереж і цифрового простору?

— Соцмережі та месенджери перестануть бути «сірою зоною».
У 2026 році це стане повноцінною правовою індустрією: цифрова ідентичність, інтелектуальна власність, відповідальність за контент, захист дітей.

Наші діти вже живуть у цифрових середовищах. Це не питання моралі — це питання національної безпеки. Право має встановити межі й перетворити інформаційний хаос на керовану систему.

— Де, на вашу думку, серце майбутньої української економіки?

— В оборонних технологіях та інтелектуальній власності.
Україна має тисячі dual-use розробок. Без юридичної упаковки це просто креслення. З нею — це мільярдні контракти й глобальні ринки.

У 2026 році сформується трикутник: наука — лобісти — юристи. Саме він перетворюватиме ідеї на економічну силу держави.

— Як ви оцінюєте поточну антикорупційну хвилю?

— Боротьба з корупцією важлива. Але якщо застрягти лише в ній — ми втратимо майбутнє. Світ рухається в бік інтелекту, технологій, стандартів, власності. Саме тут точка прориву України.

Медійний ефект часто підміняє реальну юридичну роботу. Суд не має бути елементом інформаційної спецоперації. Повернення до принципів права — єдиний шлях.

— Якою ви бачите адвокатуру у 2026 році?

— Сильною, об’єднаною, професійною.
Адвокатура — це екосистема захисту. Інвестиції в молодь — це гарантія майбутнього правового суверенітету держави.

— Якщо одним реченням: яким буде 2026 рік?

— 2026-й буде як фризький кінь: сильний, темний і непередбачуваний.
Це рік, коли від сміливості, витривалості та стратегічного мислення залежатиме не лише професійний успіх, а й майбутнє України.

Інтерв’ю: Ганна Левченко
«Інтерфакс-Україна»