Соціологія як інструмент законотворення: у Вищій школі лобізму НАЛУ відбулася робоча зустріч з Ольгою Сусською
У Вищій школі лобізму Національної асоціації лобістів України відбулася чергова фахова подія – закрита робоча зустріч політологів, соціологів та експертів у сфері законотворення. В цей раз робоча зустріч була присвячена темі ролі соціології в підготовці управлінських і правових рішень.
Особливістю зустрічі стала участь однієї з провідних соціологів країни – докторки наук, професорки, віцепрезидента Асоціації політичних психологів України пані Ольги Сусської, з якою учасники у робочому форматі обговорили практичні підходи до застосування соціології у сфері законотворчості та адвокації публічних політик.
Захід став платформою для глибокої професійної дискусії щодо того, як соціологічні дослідження можуть використовуватися як інструмент оцінки потенціалу нормативних актів ще на етапі їх розробки, зокрема, для визначення рівня суспільної підтримки, можливих ризиків та соціальних наслідків майбутніх рішень.
У ході обговорення було окреслено кілька принципових позицій щодо місця соціології в системі підготовки та реалізації законодавчих рішень. Зокрема, наголошувалося на необхідності системного тестування будь-яких законодавчих ініціатив ще до їх внесення — з погляду суспільної потреби, функціональності та прогнозованої дієвості.
На думку пані Сусської, cоціологічні дослідження мають виконувати не лише роль фіксації громадської думки, а й ставати інструментом попередньої оцінки ризиків, наслідків та потенціалу імплементації нормативних актів.
Окрему увагу учасники робочої зустрічи приділили практичному досвіду залучення соціологів до підготовки інформаційного та медійного законодавства, а також до роботи над комплексними дослідженнями, які супроводжували обговорення змін у медіасфері. Такий підхід, за оцінками експертів, дозволяє не лише підвищити якість регулювання, а й запобігати появі норм, відірваних від реального стану суспільства та професійних середовищ.
У рамках дискусії учасниками також порушувалося питання інституційної слабкості соціологічної експертизи в парламентській роботі. Було відзначено, що в різні періоди історії України соціологічні підрозділи при Верховній Раді фактично існували, однак з часом інтерес до системного аналізу сприйняття та виконання законів суттєво знизився. Наслідком цього стала ситуація, коли законодавство є надзвичайно розгалуженим і деталізованим, проте часто залишається формальним з точки зору реальної дії.
Експерти зійшлися на думці, що дієвість законів безпосередньо пов’язана з розумінням того, як вони будуть сприйняті різними групами населення, чи готове суспільство до відповідних змін і чи відповідають ці зміни актуальним потребам. Без таких даних законодавець фактично працює «всліпу», що породжує правові колізії, низький рівень виконання норм і втрату довіри до інститутів.
Окремим блоком обговорювалися виклики повоєнного відновлення та майбутніх політичних процесів. Учасники звернули увагу на те, що підготовка до відновлення демократичних процедур, зокрема виборів, має ґрунтуватися не лише на юридичних рішеннях, а й на глибокому аналізі психологічного стану суспільства. Рівень виснаження, травматизація та зростання кількості відмов громадян від участі в опитуваннях уже сьогодні сигналізують про потребу перегляду традиційних підходів до вимірювання громадської думки.
Чергова робоча зустріч Вищої школи лобізму підтвердила спільне бачення запрошених експертів: соціологія повинна стати невід’ємною частиною законотворчого циклу – від формування ідеї до оцінки результатів імплементації. Саме такий підхід здатен забезпечити перехід від формального нормотворення до створення справді працюючих і суспільно легітимних рішень.
