Ветеранський кодекс України: доктринально-правові підстави та актуальні питання прийняття

Круглий стіл «Ветеранський кодекс України: доктринально-правові підстави та актуальні питання прийняття»

13 березня 2026 року у стінах Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбувся науково-експертний круглий стіл на тему «Ветеранський кодекс України: доктринально-правові підстави та актуальні питання прийняття». Захід об’єднав провідних науковців, юристів-практиків, адвокатів, представників експертної спільноти та громадянського суспільства з метою обговорення концептуальних засад формування сучасної державної ветеранської політики та перспектив кодифікації законодавства у цій сфері.

Зі вступним словом до учасників круглого столу звернувся директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України, доктор юридичних наук, професор, віцепрезидент НАПрН України, академік НАПрН України Олександр Скрипнюк, який наголосив на особливій важливості системного осмислення державної ветеранської політики в умовах повномасштабної війни та необхідності вироблення науково обґрунтованих підходів до кодифікації законодавства у цій сфері.

Учасників заходу також привітав Голова Правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук, який підкреслив значення фахового діалогу між науковцями, представниками влади та громадянського суспільства для формування ефективних публічних політик, зокрема у сфері захисту прав ветеранів та членів їхніх сімей.

Олексій Шевчук

У роботі круглого столу взяли участь провідні українські науковці та експерти, серед яких:

  • Олександр Бандурка перший віцепрезидент НАПрН України, доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України
  • Олег Ткачук суддя Великої палати  Верховного суду
  • Наталія Оніщенко  доктор юридичних наук, академік НАПрН України, заступник директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України;
  • Павло Кулинич доктор юридичних наук, професор, завідувач відділу проблем аграрного, земельного, екологічного та космічного права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України;
  • Олег Марцеляк  доктор юридичних наук, професор, науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України;
  • Наталія Камінська  доктор юридичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України;
  • Людмила Кожура  доктор юридичних наук, професор, директор Юридичного інституту КНЕУ імені Вадима Гетьмана;
  • Ярослав Мельник  доктор юридичних наук, старший науковий співробітник відділу дослідження проблем та адаптації законодавства України до права ЄС Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України;
  • Сергій Пєтков  доктор юридичних наук, професор, підполковник;
  • Микола Микитюк доктор юридичних наук, професор, Інститут Управління державної охорони України КНУ імені Тараса Шевченка, полковник;
  • Ольга Сусська  доктор соціологічних наук, професор;
  • Андрій Йосипов  адвокат, партнер АО «Barristers», кандидат юридичних наук;
  • Сергій Мовшук  помічник командира військової частини з правової роботи, старший лейтенант юстиції;
  • Яна Цимбаленко  доцент кафедри теорії та практики управління КПІ ім. Ігоря Сікорського, кандидат наук з державного управління.

Ключові теми дискусії

Учасники круглого столу зосередилися на аналізі законопроєкту Ветеранського кодексу України, поданого Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради у листопаді 2025 року. У ході дискусії було відзначено, що нинішня редакція документа потребує суттєвого доопрацювання, зокрема щодо його концептуальної структури, юридичної визначеності та практичні для застосування.

Андрій Йосипов, адвокат та партнер АО «Barristers», акцентував увагу на тому, що реформа ветеранського законодавства має стратегічне значення для національної безпеки. На його переконання, Ветеранський кодекс повинен бути насамперед прикладним інструментом, який дозволяє ветерану чітко і зрозуміло визначити свої права та механізми їх реалізації без надмірної бюрократизації.

Серед позитивних концептуальних новацій законопроєкту він назвав ідею розмежування державної та соціальної підтримки ветеранів, що передбачає збереження соціальної допомоги навіть у випадках втрати окремих форм державної підтримки. Водночас експерт застеріг від надмірної залежності реалізації прав ветеранів від підзаконних актів, оскільки значна кількість норм законопроєкту передбачає їх застосування «у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

Ольга Сусська, доктор соціологічних наук, звернула увагу на необхідність функціональності та системності законодавства, яке регулює діяльність соціальних інститутів. За її словами, сучасна українська правова система характеризується значною фрагментованістю та дублюванням нормативних актів, що ускладнює їх практичне застосування. У цьому контексті вона наголосила на важливості чіткої юридичної термінології та системної кодифікації законодавства у сфері ветеранської політики.

Наталія Камінська повідомила, що при Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів створено робочу групу з опрацювання законопроєкту. За її словами, до процесу підготовки документа залучено наукові установи, заклади вищої освіти, представників громадянського суспільства та ветеранських організацій.

Важливим практичним доповненням до наукової дискусії став виступ Сергія Мовшука  помічника командира військової частини з правової роботи, старшого лейтенанта юстиції, який поділився досвідом правозастосування безпосередньо у військовій системі.

Він наголосив, що Україна звісно є правовою державою, однак на практиці часто виникає значний розрив між нормами права та їх реальним виконанням.

Він також звернув увагу на важливість залучення до розробки Ветеранського кодексу фахових представників ветеранського середовища, які мають не лише бойовий досвід, а й професійні знання у сфері права, державного управління чи економіки.

Окрему увагу він приділив питанню правового захисту членів сімей військовослужбовців, наголосивши, що психологічні та соціальні наслідки війни значною мірою впливають і на родини військових. На його переконання, ветеранська політика повинна включати системну підтримку сімей військових та дітей війни.

У своєму виступі Яна Цимбаленко, кандидат наук з державного управління, звернула увагу на важливість формування в суспільстві культури вдячності до захисників держави. На її переконання, вдячність не може бути повністю врегульована нормами закону  вона формується через освіту, культуру пам’яті, громадянське виховання та щоденну практику суспільного життя.

Водночас вона позитивно оцінила ідею запровадження фахівців із супроводу ветеранів, які могли б допомагати ветеранам у взаємодії з державними інституціями та реалізації їхніх прав. Проте, за її словами, сама поява такої інституції ставить важливе питання: чи не є законодавча система надто складною для тих, кому вона має служити.

Підсумки дискусії

Учасники круглого столу дійшли спільної думки, що Ветеранський кодекс України є необхідним кроком для систематизації та модернізації ветеранського законодавства, однак його підготовка потребує більш глибокого наукового опрацювання, широкого експертного обговорення та активної участі представників ветеранської спільноти.

Особливу увагу було приділено необхідності:

  • забезпечення чіткої юридичної визначеності норм;
  • фінансового підкріплення задекларованих державою гарантій;
  • узгодження положень кодексу з чинним законодавством;
  • формування системної державної ветеранської політики.

За підсумками заходу було висловлено пропозицію активізувати міжінституційний діалог та створити широку експертну платформу для доопрацювання законодавчих ініціатив у сфері захисту прав ветеранів.

Круглий стіл став важливим майданчиком для фахової дискусії щодо майбутнього ветеранської політики в Україні та підтвердив значний потенціал співпраці наукової спільноти, правників і представників громадянського суспільства у формуванні ефективних законодавчих рішень.

Ще новини