«GR — це не лобіювання»: в Укрінформі обговорили межі нової професії та майбутній професійний стандарт
4 серпня 2026 року за організації Національної асоціації лобістів України, як провідної професійної платформи для фахового діалогу у сфері публічної політики та лобіювання, в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулася публічна нарада на тему «Професійний стандарт “Професіонал із зв’язків з органами влади”: межі професії, кваліфікаційна модель та формування професійної спільноти».
Мета зустрічі – започаткувати формування робочої групи з розроблення професійного стандарту «Професіонал із зв’язків з органами влади» та відкрити фахову дискусію щодо меж діяльності у сфері Government Relations (GR), кваліфікаційної моделі професії й організаційних засад роботи над майбутнім документом.
Модерував нараду Голова Правління НАЛУ Олексій Шевчук. До дискусії долучилися Людмила Кожура – докторка юридичних наук, професорка, директорка Юридичного інституту Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана; Олег Крикавський – директор зі зв’язків з державними органами ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»; Михайло Третьяков – представник компанії SOCAR; Олександр Рудаков – лобіст, член Етичної ради НАЛУ; Віолетта Суханова – лобістка, членкиня Етичної ради НАЛУ, експертка у сфері конфлікту інтересів та стратегічної взаємодії бізнесу і держави, а також інші представники бізнесу, наукової та експертної спільноти.
Головне питання дискусії: де проходить межа між GR і лобіюванням
Центральною тезою заходу стало розмежування двох понять, які в українському публічному просторі часто ототожнюють: Government Relations та лобіювання. Про це говорила Людмила Кожура, наголосивши, що йдеться не просто про новий професійний стандарт, а про формування фундаменту нової культури взаємодії між державою, бізнесом, академічною спільнотою та громадянським суспільством.
За її словами, GR – це передусім управлінська функція, спрямована на побудову системної, прозорої та довгострокової взаємодії організацій з органами публічної влади: аналіз державної політики, моніторинг законодавчих змін, оцінку регуляторних ризиків, участь у публічних консультаціях і формування позиції компанії. Лобіювання ж, на відміну від GR, має значно вужчий предмет – це представництво інтересів, спрямоване на вплив на зміст конкретних нормативних чи управлінських рішень.
Пані Людмила звернула увагу, що жодна демократична держава, ні США, ні Канада, ні Велика Британія, ні країни ЄС, не має окремого закону про Government Relations: там ця діяльність регулюється не як професія, а опосередковано, через законодавство про лобіювання, конфлікт інтересів, етичні стандарти та прозорість комунікації з посадовцями. Показовим прикладом вона назвала канадський Lobbying Act, який регулює виключно лобістську діяльність, тоді як GR-департаменти великих компаній працюють поза межами цього регулювання доти, доки їхня діяльність не підпадає під законодавче визначення лобіювання. Подібний підхід діє і в ЄС, де функціонує Transparency Register, а не окреме регулювання GR-професії.
Виходячи з цього, пані Кожура закликала не дублювати в майбутньому професійному стандарті положення Закону України «Про лобіювання», а натомість зосередитися на змісті самої професії: місії GR-фахівця, необхідних компетентностях, знаннях та етичних межах діяльності, які й формують професійну ідентичність.
Корпоративний досвід: як побудована GR-функція в бізнесі
Практичний вимір теми розкрив Олег Крикавський, який поділився досвідом побудови GR-напряму у великій промисловій компанії. За його словами, ефективна робота GR-служби неможлива без підтримки основного офісу, який готує презентації та аналітичні матеріали, супроводжує зустрічі та тримає в курсі поточної роботи, звільняючи в такий спосіб час лобістів для профільної діяльності.
Крикавський також розповів про досвід реєстрації компанії в європейському Реєстрі прозорості (EU Transparency Register). За його словами, ця процедура в ЄС є не автоматичною, а передбачає змістовну комунікацію з адміністратором реєстру.
Крім офіційного реєстру лобістської діяльності, компанія веде власний, ширший внутрішній реєстр контактів із органами влади, з якого відфільтровують ті взаємодії, що підпадають під визначення лобіювання.
Альтернативна модель: делегування GR-функції галузевій асоціації
Інший погляд на організацію GR-роботи представив Михайло Третьяков, який поділився досвідом компанії SOCAR. За його словами, на відміну від моделі внутрішнього GR-департаменту, яку описав Олег Крикавський, SOCAR обрала інший шлях: об’єднала зусилля з іншими гравцями доволі однорідного, але висококонкурентного ринку нафтопродуктів і делегувала функції GR та лобіювання профільній галузевій асоціації – Нафтогазовій асоціації України. До неї входять як українські, так і міжнародні компанії — SOCAR, ОККО, WOG, Shell, «Укрнафта» та інші.
За словами Третьякова, у межах асоціації сконцентровано фахівців з ринку, з питань енергетики та будівництва. У структурі асоціації діють окремі напрями піару, інформаційної підтримки та взаємодії з Антимонопольним комітетом.
Третьяков зауважив, що SOCAR як велика вертикально інтегрована компанія з представництвом у багатьох країнах світу орієнтується на найкращі світові практики взаємодії бізнесу з владою, зокрема європейські та американські. Завершуючи виступ, він привітав появу такого професійного майданчика для дискусії, як НАЛУ, назвавши це реальним кроком до цивілізованого підходу до лобізму та взаємодії з державою.
Реакція учасників і подальші кроки
Підсумовуючи дискусію, модератор заходу Олексій Шевчук зазначив, що лобіювання та Government Relations остаточно утверджуються в Україні як дві окремі професії, попит на які демонструють GR-департаменти таких великих компаній, як ArcelorMittal, SOCAR, DTEK та інші. За його оцінкою, ці фахівці виконують функцію своєрідних медіаторів між бізнесом і владою, і саме тому потреба у професійному стандарті GR-фахівця сьогодні є очевидною.
Учасники наради погодилися, що необхідний наступний крок – формування робочої групи, яка розробить професійний стандарт «Професіонал із зв’язків з органами влади» з урахуванням міжнародного досвіду та специфіки українського законодавства про лобіювання. Організатори наради Національна асоціація лобістів України запросили до цієї роботи представників органів влади, бізнесу, наукової спільноти та профільних експертів.
