Павло Великоречанін: арештовані активи можуть стати ресурсом для розвитку індустріальних парків України
30 жовтня під час круглого столу «Індустріальні парки України: інвестиції та відбудова промисловості», який відбувся в інформаційному агентстві «Укрінформ», Павло Великоречанін, ексзаступник голови АРМА, порушив питання залучення бізнесу до управління арештованими активами. На його думку, поєднання можливостей АРМА та індустріальних парків може допомогти повернути промислові об’єкти до економічної діяльності, залучити інвестиції та створити нові виробничі потужності навіть в умовах повномасштабної війни.
Арештовані промислові активи можуть стати додатковим ресурсом для розвитку індустріальних парків та залучення інвестицій в українську економіку. Про це заявив Павло Великоречанін, коментуючи перспективи співпраці індустріальних парків з Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
За його словами, під час останньої інвентаризації у 2026 році було ідентифіковано близько 20 тисяч активів, які перебувають у реєстрі арештованого майна. Серед них є земельні ділянки, торговельні площі, готелі та значні промислові комплекси, які потенційно можуть бути залучені до господарської діяльності через механізми управління.
Одним із прикладів Великоречанін назвав підприємство «Чексіл» у Чернігівській області, яке має близько 185 тисяч квадратних метрів промислових площ. За його словами, цей об’єкт наразі виставлений для передачі в управління.
Водночас для активнішого залучення приватного бізнесу необхідно вдосконалити законодавчі умови управління арештованими активами.
Великоречанін звернув увагу на те, що чинна модель передбачає спрямування близько 90% прибутку від управління активом до державного бюджету. Такий механізм, на його думку, не створює достатніх економічних стимулів для підприємців, які готові вкладати кошти у відновлення та розвиток виробництва.
Серед можливих змін він назвав модель розподілу прибутку 50 на 50, за якої половина доходу спрямовуватиметься до державного бюджету, а інша половина залишатиметься бізнесу. Також пропонується розглянути запровадження перехідного періоду з податковими стимулами для підприємців, які беруть арештовані об’єкти в управління та інвестують у їхню діяльність.
Окрему увагу було приділено можливостям передачі в управління вже готових виробничих підприємств. Як приклад Павло Великоречанін навів м’ясопереробне підприємство у Дніпропетровській області, оснащене італійським обладнанням, щодо якого, за його словами, найближчим часом очікується проведення конкурсу з відбору управителя.
Важливим напрямом також є залучення іноземних інвесторів. Великоречанін зазначив, що відповідні процедурні механізми вже були доопрацьовані, що має розширити можливості участі міжнародного бізнесу в управлінні арештованими активами.
Синергія індустріальних парків та АРМА
На думку спікера, співпраця між індустріальними парками та АРМА може сформувати нову модель економічного використання майна, яке через арешт не залучене до повноцінної господарської діяльності.
Особливої актуальності це набуває з огляду на значну кількість активів, пов’язаних із російським капіталом, щодо яких тривають судові та інші юридичні процедури.
Великоречанін наголосив на необхідності передбачити механізми, які дозволятимуть інвесторам, що забезпечували управління та розвиток таких підприємств, отримувати пріоритетні можливості для подальшого придбання активів у разі їх конфіскації.
Як приклад він згадав кейс підприємства «Побутхім» у Вінниці, де після конфіскації активу його придбала група VARUS, яка раніше була залучена до управління майном.
«Готовий до синергії, щоб допрацювати напрям індустріальних парків і арештованих активів. Ми маємо створити можливості для інвесторів, щоб ці підприємства працювали та приносили прибуток Україні навіть в умовах війни», — зазначив Павло Великоречанін.
Для розвитку індустріальних парків така взаємодія відкриває додаткові можливості: використання вже наявної промислової інфраструктури, скорочення часу запуску виробництв, залучення приватного та іноземного капіталу, створення робочих місць і збільшення надходжень до бюджету.
Національна асоціація лобістів України відзначає важливість напрацювання законодавчих механізмів, які сприятимуть конструктивному діалогу держави та бізнесу, захисту інтересів інвесторів і ефективному використанню економічного потенціалу України.
