Публічна дискусія щодо конституційного виміру статті 615 КПК України об’єднала адвокатуру, науковців та представників державних органів

7 травня 2026 року у пресцентрі ІА «Укрінформ» у Києві відбулася публічна дискусія на тему: «Прогалини діючого Кримінального процесуального кодексу України. Конституційний вимір статті 615 КПК України: рішення Конституційного Суду України як орієнтир для адвокатської спільноти у захисті права на свободу в умовах воєнного стану». Захід організовано Національною асоціацією лобістів України.

Модератором зустрічі виступив Голова Правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук, який наголосив на важливості відкритого професійного діалогу між адвокатурою, науковою спільнотою, представниками правоохоронної системи та органів державної влади щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства в умовах воєнного стану.

Центральною подією дискусії стала доповідь адвоката, голови Комітету з питань стандартів професії адвоката НААУ, партнера АО «Barristers», кандидата юридичних наук Андрія Йосипова на тему: «Конституційний вимір статті 615 КПК України: від Рішення КСУ № 8-р(ІІ)/2024 до Рішення № 3-р(ІІ)/2026». У центрі виступу – досвід підготовки конституційної скарги у справі Романа Червінського як приклад стратегічної правозахисної роботи адвокатури та системний аналіз правозастосування статті 615 КПК України у 2022–2025 роках.

Андрій Йосипов акцентував увагу на тому, що механізми автоматичного продовження строків тримання під вартою, передбачені частинами п’ятою та шостою статті 615 КПК України, були визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України. За словами спікера, навіть в умовах воєнного стану держава не може нівелювати фундаментальні гарантії права на свободу та судовий контроль за обмеженням цього права.

«Конституція України та Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод встановлюють непохитне правило: будь-яке позбавлення свободи має здійснюватися на підставі вмотивованого рішення суду. Воєнний стан дозволяє певні обмеження, проте вони не можуть нівелювати саму суть права на судовий захист», – наголосив Андрій Йосипов.

Окрему увагу доповідач приділив статистичному аналізу застосування статті 615 КПК України. За його словами, механізми, які задумувалися як виняткові заходи на випадок повної неможливості роботи суду, фактично стали масовим інструментом продовження строків тримання під вартою навіть у регіонах, де судова система працювала стабільно.

«Ми проаналізували дані за 2023 рік і дійшли висновку, що близько 15% усіх обмежень свободи відбувалися у “сірій зоні” без належного судового контролю. Це свідчить про те, що виняткові механізми фактично перетворилися на системний інструмент продовження строків тримання під вартою», – зазначив Андрій Йосипов.

Особливий інтерес учасників заходу викликав аналіз справи Романа Червінського, яку Андрій Йосипов навів як приклад стратегічного захисту прав людини в умовах воєнного стану.

«Ми ініціювали конституційну скаргу, щоб довести: стаття 615 КПК України стала інструментом ухилення судів від їхніх прямих обов’язків у випадках, коли вони насправді мають повну можливість здійснювати правосуддя», – підкреслив адвокат.

Під час дискусії Андрій Йосипов також звернув увагу на ключову проблему правової невизначеності положень статті 615 КПК України.

«Шлейфом по всій 615-й статті проходить одна проблема – це проблема правової невизначеності. Законодавець має чітко визначити, коли, як і яким чином можуть застосовуватися виняткові процедури в умовах воєнного стану», – наголосив спікер.

У межах першого блоку дискусії, присвяченого конституційно-правовій доктрині, виступили директор Юридичного інституту КНЕУ імені Вадима Гетьмана, доктор юридичних наук, професор Людмила Кожура; адвокат, кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного права Національної академії внутрішніх справ Ірина Лесь; адвокат АО «Barristers» Богдан Забара.

У другому блоці, присвяченому правозастосовному аналізу, свої позиції представили партнер АО «Barristers», доктор філософії у галузі права Олександр Шадрін; кандидат юридичних наук, доцент кафедри публічного та міжнародного права ЮІ КНЕУ імені Вадима Гетьмана Альона Чугаєвська; старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів Слідчого управління ГУНП в Кіровоградській області, капітан поліції Євгеній Тирлич; член Піклувальної Ради НАЛУ, доктор юридичних наук Ярослав Мельник; кандидат юридичних наук, професор кафедри публічного та міжнародного права, заступниця директорки ННІ «Юридичний інститут КНЕУ імені Вадима Гетьмана» Світлана Задерейко.

Активну участь у професійній дискусії взяли адвокати, представники наукової спільноти, правоохоронних органів та державних інституцій, зокрема: підполковник поліції Завгородній Віталій Анатолійович, начальник відділу, Департамент головної інспекції та дотримання прав людини, адвокат Олександр Олійник, адвокат Олена Гаджук, Достатній Родіон, адвокат LESHCHENKO&PARTNERS, Бузанов Дмитро, адвокат, лобіст, представник Центрального юридичного управління Генерального штабу ЗС України полковник Євгеній Сологуб, а також інші представники адвокатської спільноти, які долучилися до обговорення проблематики правозастосування статті 615 КПК України.

Під час виступів учасники неодноразово звертали увагу на проблему формального судового контролю, практику автоматичного продовження строків тримання під вартою, необхідність дотримання стандартів Європейського суду з прав людини та неприпустимість підміни об’єктивних воєнних обставин формальними процесуальними підставами.

Альона Чугаєвська наголосила, що навіть в умовах воєнного стану будь-які обмеження прав людини мають залишатися пропорційними та обґрунтованими.

«ЄСПЛ допускає певні відступи під час війни, але не від базових гарантій. І ми про це маємо завжди пам’ятати. Захист прав людини є частиною безпеки держави», – зазначила вона.

Світлана Задерейко акцентувала увагу на проблемі «автоматизму» у кримінальному провадженні.

«Не допустимо, коли суд починає виконувати роль реєстратора. Рішення Конституційного Суду України – це чіткий сигнал, що з нормою статті 615 КПК України необхідно працювати системно», – підкреслила вона.

Ярослав Мельник звернув увагу на необхідність посилення відповідальності за зловживання процесуальними правами та недотримання процесуальних обов’язків.

«Ми повинні говорити не лише про зловживання правами, але й про невиконання обов’язків. Саме тоді ми побачимо повну картину того, хто і в якій частині не виконує свої повноваження», – наголосив науковець.

Представник Центрального юридичного управління Генерального штабу ЗС України полковник Євгеній Сологуб звернув увагу на проблему надмірної тривалості розгляду справ, пов’язаних із діяльністю Збройних Сил України.

«Дуже довго матеріали перебувають у слідчих та в судовій системі. В умовах війни це є неприпустимо. Необхідно напрацьовувати механізми оперативного розгляду таких категорій справ», – зазначив він.

Учасники дискусії підтримали ідею напрацювання спільних пропозицій щодо внесення змін до КПК України та подальшого їх направлення до профільного парламентського комітету.

Підсумовуючи захід, Олексій Шевчук наголосив на необхідності продовження професійного діалогу між адвокатурою, науковцями, правоохоронними органами та законодавцями задля формування ефективної моделі кримінальної юстиції, яка відповідатиме конституційним стандартам та забезпечуватиме належний баланс між інтересами державної безпеки та правами людини в умовах воєнного стану.