У Вінниці презентували регіональний осередок Національної асоціації лобістів України

15 травня у Вінниці відбулася подія, яка має всі підстави стати важливою віхою у становленні в Україні культури прозорого та етичного лобіювання — презентація Вінницького регіонального представництва Національної асоціації лобістів України (НАЛУ). У час, коли держава проходить складний етап трансформації, а бізнес змушений адаптуватися до викликів війни та економічної нестабільності, формування цивілізованих механізмів взаємодії між владою, підприємництвом і суспільством набуває особливого значення.

Очолила регіональне представництво адвокат, кандидат юридичних наук, членкиня Правління НАЛУ Жанна Грушко — фахівчиня, яка поєднує глибоку правову експертизу з розумінням практичних потреб бізнесу. Сам захід став майданчиком для відкритого діалогу між представниками державної влади, бізнес-спільноти, міжнародних організацій та експертного середовища навколо ключової теми: «Лобіювання як інструмент взаємодії бізнесу, влади та суспільства».

У своєму виступі Жанна Грушко акцентувала увагу на фундаментальному значенні Закону України «Про лобіювання», який відкриває нову сторінку у відносинах між приватним сектором і державою. Йдеться не просто про легалізацію певного виду діяльності, а про запровадження зрозумілих, прозорих і підзвітних правил гри. Вона підкреслила, що лобіювання в сучасному демократичному розумінні — це не кулуарний вплив і не тіньові домовленості, а інституціоналізований процес представництва інтересів, який дозволяє бізнесу формулювати свої потреби мовою права та політики і перетворювати їх на якісні законодавчі ініціативи.

Змістовним ядром події стала панельна дискусія, під час якої голова НАЛУ Олексій Шевчук окреслив стратегічний вимір розвитку лобізму в Україні. Він наголосив, що формування професії лобіста — це не питання іміджу, а питання якості державного управління. За його словами, ефективний лобіст — це не посередник, а висококваліфікований фахівець, який володіє комплексними знаннями у сфері права, державної політики та законодавчого процесу. Саме такий підхід дозволяє уникнути дилетантизму та забезпечити системність у представництві інтересів.

Особливу увагу було приділено практичним результатам діяльності асоціації з моменту її створення у вересні 2025 року. Представлені кейси продемонстрували, що інституціоналізоване лобіювання вже сьогодні здатне впливати на формування рішень, сприяючи їх більшій збалансованості та врахуванню інтересів різних груп.

Важливим сигналом стала участь у дискусії представників органів державної влади. Ігор Цехановський, директор Департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької ОВА, підкреслив, що розвиток лобіювання є невід’ємною складовою сучасної публічної політики. На його переконання, саме прозорі механізми впливу на прийняття рішень здатні мінімізувати корупційні ризики та підвищити довіру до державних інституцій.

Голос бізнес-спільноти прозвучав не менш переконливо. Надія Підсудок наголосила, що український бізнес, попри війну, демонструє готовність не лише виживати, а й брати активну участь у формуванні державної політики. Особливої актуальності набуває питання рівного доступу до процесів ухвалення рішень для малого і середнього бізнесу, який традиційно має менше інструментів впливу порівняно з великими корпораціями.

У цьому контексті Максим Борода, представник Програми розвитку ООН в Україні, звернув увагу на необхідність консолідації малого та середнього бізнесу. Саме об’єднання зусиль, за його словами, створює передумови для системних змін і дозволяє формувати узгоджену позицію, яка може бути почута на державному рівні.

Не оминули учасники і ризики, притаманні перехідним періодам. Дмитро Чаленко акцентував на загрозах недобросовісної конкуренції, які виникають у випадках непрозорого впливу на рішення. У свою чергу, Олена Вихристюк наголосила, що майбутнє українського бізнесу безпосередньо залежить від впровадження етичних стандартів у сфері представництва інтересів.

У підсумку дискусії учасники дійшли спільного, але принципово важливого висновку: розвиток інституту лобіювання в Україні — це не просто ще один елемент правової реформи. Це необхідна умова для формування якісно нової моделі взаємодії між державою, бізнесом і суспільством. Моделі, в якій рішення ухвалюються не під впливом кулуарних домовленостей, а в результаті відкритого, професійного та відповідального діалогу.

Саме такі ініціативи, як створення регіональних осередків НАЛУ, закладають фундамент для появи в Україні зрілої культури лобіювання — культури, яка працює не в інтересах окремих груп, а в інтересах сталого розвитку держави загалом.