НАЛУ обговорили проблеми правозастосування закону «Про лобіювання»: експерти закликали до вдосконалення роз’яснень НАЗК та податкового регулювання

Київ, 17 червня. В інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулося публічне обговорення на тему «Лобіювання в Україні: оподаткування діяльності та роз’яснення НАЗК щодо застосування законодавства про лобіювання», організоване Національною асоціацією лобістів України. Учасники заходу обговорили практичні питання застосування Закону України «Про лобіювання», який набрав чинності в межах реалізації антикорупційної та євроінтеграційної політики держави.

Захід відкрив Голова Правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук, який наголосив на важливості формування єдиних підходів до застосування законодавства про лобіювання, розвитку професійного середовища та забезпечення правової визначеності для всіх суб’єктів нової сфери діяльності.

У публічному обговоренні взяли участь представники професійної спільноти лобістів, суб’єкти лобіювання, адвокати, науковці, представники органів місцевого самоврядування, члени Національної асоціації лобістів України, представники бізнесу та громадянського суспільства. Серед учасників заходу — доктори юридичних наук та професори Людмила Кожура, Ярослав Мельник, Ольга Сусська, доктор соціологічних наук Віктор Щербина, депутати місцевих рад Вадим Ващенко, Іван Синетар, представники суб’єктів лобіювання Михайло Яковчук, Віталій Загородній, Ростислав Бенца.

Під час заходу учасники розглянули питання податкового статусу суб’єктів лобіювання, практичні аспекти застосування Закону України «Про лобіювання», правові наслідки офіційних роз’яснень НАЗК, проблематику діяльності лобістів в органах місцевого самоврядування, а також питання розмежування лобіювання, адвокації, адвокатської діяльності та взаємодії з медіа.

Податковий статус лобістів потребує законодавчої визначеності

Під час обговорення  Олександр Рудаков, член Етичної ради Національної асоціації лобістів України та директор ТОВ «Рейл Актив Менеджмент», виступив з темою «Деякі питання оподаткування діяльності у сфері лобіювання». Учасники обговорили відсутність чітко визначеного податкового статусу лобістів, необхідність вироблення єдиної практики застосування податкового законодавства та усунення правової невизначеності для суб’єктів лобіювання.

За словами Олександра Рудакова, розвиток інституту лобіювання неможливий без передбачуваних правил оподаткування.

«Держава вже визначила правові рамки лобіювання, однак податкове законодавство ще не дає вичерпних відповідей щодо статусу лобістів. Формування єдиних підходів до оподаткування є необхідною умовою для розвитку прозорого та легального ринку лобістських послуг», – наголосив він.

Лобіювання в органах місцевого самоврядування: закон залишив низку прогалин

Адвокат та лобіст Ярослав Куц представив доповідь «Лобіювання в органах місцевого самоврядування». Він звернув увагу на те, що Закон України «Про лобіювання» формально поширив режим лобіювання на органи місцевого самоврядування як суб’єкти правотворчості, проте не врахував специфіку їхньої діяльності.

Серед ключових проблем Ярослав Куц назвав обмежене визначення предмета лобіювання, відсутність чітких критеріїв розмежування лобіювання, адвокації та реалізації права на звернення громадян, а також покладення однакових обов’язків на парламент і невеликі територіальні громади.

«Місцеве самоврядування формально потрапило в режим лобіювання, але реально працює в ньому за правилами, які дописує тлумачення, а не закон. Завдання законодавця — повернути ці правила безпосередньо в текст закону», — зазначив Ярослав Куц.

Експерт також запропонував закріпити окремі положення щодо органів місцевого самоврядування в Законі «Про лобіювання».

Необхідно чітко розмежувати лобіювання, медійну діяльність та адвокатуру

З доповіддю «Розмежування лобіювання від PR, медіа та адвокатської діяльності; межі лобіювання – прогалини роз’яснень НАЗК» виступив адвокат і секретар Комітету з питань лобіювання Національної асоціації адвокатів України Богдан Горбань.

Він наголосив, що окремі положення роз’яснень НАЗК не враховують реальної практики роботи суб’єктів лобіювання та створюють ризики неоднозначного трактування законодавства.

«Подальші роз’яснення НАЗК мають готуватися із залученням професійної спільноти лобістів. Без практиків неможливо сформувати якісні та життєздатні підходи до правозастосування», — підкреслив Богдан Горбань.

За його словами, окремого врегулювання потребує роль медіа як інструменту впливу на формування державної політики, а також питання розмежування діяльності адвокатів і лобістів. Крім того, експерт висловив занепокоєння тим, що окремі положення роз’яснень НАЗК можуть створювати ризик віднесення до лобіювання публічних закликів у соціальних мережах без достатньо чітких критеріїв такого розмежування.

Антикорупційна інфраструктура має розглядати лобізм як інструмент запобігання корупції

Член Піклувальної ради НАЛУ, антикорупційна уповноважена особа асоціації Яна Цимбаленко наголосила, що інститут лобіювання є невід’ємною складовою сучасної антикорупційної інфраструктури держави.

«Лобісти належать до інфраструктури запобігання корупції. Лобізм — це запобігання великій політичній корупції. Разом із антикорупційними уповноваженими, комплаєнс-офіцерами та уповноваженими з доброчесності ми формуємо систему, яка має забезпечити прозорість прийняття рішень у державі», — зазначила Яна Цимбаленко.

Вона підкреслила, що НАЗК та професійна спільнота лобістів мають працювати як партнери, а не як опоненти.

«Національне агентство з питань запобігання корупції — це наші колеги, за допомогою яких реалізується державна політика запобігання корупції. Ми повинні спільно вибудовувати нову професію лобіста та новий інститут лобіювання в Україні», — сказала Яна Цимбаленко.

Медіа не можна розглядати виключно як елемент культурної політики

Член Піклувальної ради НАЛУ, доктор соціологічних наук, професор Ольга Сусська звернула увагу на низку концептуальних недоліків у підходах до визначення сфер лобіювання та ролі медіа у суспільстві.

За її словами, медіа є самостійним соціальним інститутом, який виконує стратегічну інформаційну функцію, особливо в умовах війни.

«Медіа — це не лише елемент гуманітарної чи культурної політики. Сьогодні інформаційна функція є стратегічною функцією медіа та держави. Саме через медіа формується суспільна думка щодо діяльності органів влади, парламентських комітетів та державної політики загалом», — наголосила Ольга Сусська.

Вона також зауважила, що медіа виступають інструментом комунікації для всіх суспільних суб’єктів, тому потребують більш комплексного підходу при формуванні нормативних документів.

Підсумки

Учасники обговорення дійшли висновку, що подальший розвиток інституту лобіювання в Україні потребує не лише практики застосування Закону України «Про лобіювання», а й удосконалення окремих законодавчих положень, вироблення єдиних підходів до оподаткування діяльності лобістів та більш тісної взаємодії між НАЗК, професійною спільнотою та органами державної влади.

Закон України «Про лобіювання» був ухвалений Верховною Радою України як один із кроків на шляху до виконання євроінтеграційних зобов’язань України та забезпечення прозорості процесів представництва інтересів у сфері публічного управління.