Від закону до професії: НАЛУ підбила підсумки першого року роботи

Ще рік тому регульоване лобіювання було для України новою правовою реальністю. Сьогодні воно поступово набуває рис повноцінної професії – зі своїми правилами, етичними вимогами, освітніми програмами та відповідальністю перед суспільством.

Перші результати цього шляху представили 16 вересня 2026 року в інформаційному агентстві «Укрінформ», де відбулася урочиста конференція «Перший рік діяльності Національної асоціації лобістів України: основні досягнення та пріоритети подальшого розвитку».

Захід зібрав лобістів, адвокатів, науковців, представників бізнесу та експертного середовища. Говорили не лише про підсумки, а й про виклики, від яких залежатиме майбутнє професії: якість підготовки фахівців, прозорість контактів із владою, антикорупційні запобіжники, зрозумілі правила оподаткування та довіра суспільства.

Відкриваючи конференцію, голова Правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук представив річний звіт НАЛУ за вересень 2025 – вересень 2026 року. За цей час Асоціація пройшла шлях від організаційного становлення до системної участі у формуванні нового професійного середовища.

За перший рік у НАЛУ створили Етичну та Піклувальну ради, запровадили інститут антикорупційного уповноваженого, розпочали підготовку професійних стандартів і методичних матеріалів. Окремим напрямом стало розмежування діяльності лобіста та пофесіонала із зв’язків з органами влади – Government Relations. Йдеться про дві споріднені, але самостійні професії, для яких мають бути визначені власні функції, компетентності та етичні вимоги.

Та навіть найдосконаліших нормативних правил недостатньо, якщо професійне середовище не здатне самостійно захищати власні стандарти.

«Для лобіста репутація — це головний професійний актив і водночас відповідальність перед клієнтом, державою та суспільством. Інститут лобіювання потребує не лише правового регулювання, а й дієвих репутаційних механізмів, які зміцнюватимуть довіру до професії», — наголосив лобіст, адвокат, голова АО «А.Два.Ка.Т» і член Комітету з питань лобіювання Національної асоціації адвокатів України Ярослав Куц.

Він також представив ініціативу НАЛУ щодо запровадження цифрового посвідчення суб’єкта лобіювання в застосунку «Дія». Воно має дозволити швидко перевірити актуальний статус лобіста за офіційними даними Реєстру прозорості. Міністерство цифрової трансформації України вже підтвердило технічну можливість реалізації такого сервісу за умови погодження концепції з НАЗК.

Конференція завершилася рішенням, яке має не лише професійне, а й символічне значення. Учасники заходу спільно підтримали запровадження щорічного святкування Дня лобіста 16 вересня. Відтепер ця дата має стати точкою єднання професійної спільноти, нагодою підбивати підсумки розвитку галузі та відкрито говорити про стандарти, відповідальність і суспільну цінність прозорого представництва інтересів.

Вибір дати підкреслює перехід українського лобіювання від законодавчого визначення до формування власної професійної традиції. День лобіста покликаний нагадувати, що основою цієї діяльності мають залишатися доброчесність, фаховість і довіра.

Професія починається з освіти

Однією з центральних тем конференції стала професійна підготовка лобістів. Про необхідність створення цілісної освітньої системи говорила докторка юридичних наук, професорка, директорка Юридичного інституту КНЕУ імені Вадима Гетьмана та ректорка Вищої школи лобіювання Людмила Кожура.

За наведеними нею даними, станом на 31 серпня 2026 року до Реєстру прозорості було внесено 205 суб’єктів лобіювання, з яких 167 мали чинний статус. У Реєстрі вже містилася інформація про понад 900 нормативно-правових актів і більш як 1500 взаємодій лобістів із публічними службовцями. Під час другої кампанії звітування кількість предметів лобіювання зросла більш ніж удвічі, а клієнтів і бенефіціарів – більш ніж утричі.

Ці цифри свідчать: ринок уже формується. Однак реєстрація в Реєстрі прозорості сама по собі не підтверджує професійної компетентності. Лобіст має розуміти право, економіку та публічну політику, вміти аналізувати регуляторний вплив, працювати зі стейкхолдерами, аргументувати позицію й дотримуватися етичних меж.

Саме тому освітня модель має бути багаторівневою – від базових курсів до професійної сертифікації, університетських дисциплін, магістерських програм і безперервного підвищення кваліфікації. Оцінювати при цьому необхідно не кількість прослуханих лекцій, а здатність підготувати аналітичну записку, карту стейкхолдерів, проєкт нормативної зміни, план прозорої кампанії та належну звітність.

Прозорість має стати щоденною практикою

Антикорупційний напрям роботи НАЛУ представила членкиня Піклувальної ради й антикорупційна уповноважена Асоціації Яна Цимбаленко.

За участю представниці НАЛУ під час оцінювання корупційних ризиків у Міністерстві соціальної політики, сім’ї та єдності України було визначено ризик незаконного впливу суб’єктів лобіювання на працівників відомства. Запропоновані заходи реагування увійшли до Антикорупційної програми Міністерства на 2026–2028 роки.

Про практичний бік взаємодії лобіста і народного депутата розповіла членкиня Етичної ради НАЛУ Віолетта Суханова. Протягом року Асоціація підготувала Дорожню карту взаємодії «Лобіст – народний депутат України», а також рекомендації щодо комунікації з місцевими радами й іншими органами самоврядування.

Їхнє завдання – зробити професійні контакти зрозумілими та належно задокументованими, забезпечити рівний доступ заінтересованих сторін до процесу ухвалення рішень і провести чітку межу між законним представництвом інтересів та неформальним впливом.

Правовим і податковим питанням був присвячений виступ адвоката та лобіста Євгенія Стрижака. Одним із практичних результатів роботи НАЛУ стало отримання офіційного роз’яснення Державної служби статистики України: послуги з лобіювання за КВЕД-2010 належать до класу 70.21 «Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю». Для нового ринку це важливий орієнтир щодо державної реєстрації та легального надання послуг.

Рік конкретних результатів

Річний звіт НАЛУ засвідчує, що діяльність Асоціації не обмежилася експертними дискусіями. Протягом року було розпочато розроблення професійних стандартів лобіста та GR-професіонала, підготовлено типовий договір про надання послуг із лобіювання, дорожні карти й методичні рекомендації для взаємодії з депутатами та органами місцевого самоврядування.

Асоціація долучилася до вдосконалення законодавства, опрацювання питань звітності й оподаткування, підтримала запуск спеціалізованого аналітичного порталу lobbyst.com.ua, розпочала розвиток регіональної мережі та міжнародного партнерства.

Окремим напрямом стала участь у суспільно важливих ініціативах — від розроблення механізму досудового врегулювання податкових правопорушень до підготовки пропозицій щодо пільгового ввезення автомобілів для військовослужбовців і ветеранів.

Відзнаки за внесок у розвиток інституту лобіювання

Особливою частиною конференції стало вручення почесних нагрудних відзнак. Їх отримали представники професійної, правничої, наукової та бізнес-спільнот, які зробили вагомий внесок у розбудову інституту лобіювання, формування його професійних засад та утвердження принципів прозорості й доброчесності.

НАГРУДНИМИ ВІДЗНАКАМИ НАГОРОДЖЕНІ:

Василь Васильович Костицький — голова Етичної ради НАЛУ, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, дійсний член Національної академії правових наук України.

Дмитро Вікторович Бузанов — адвокат, лобіст, заступник голови Комітету НААУ з питань інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації.

Ярослав Олександрович Куц — лобіст, адвокат, голова АО «А.Два.Ка.Т», член Комітету з питань лобіювання НААУ.

Віолетта Вікторівна Суханова — лобістка, членкиня Етичної ради НАЛУ, експертка у сфері конфлікту інтересів і стратегічної взаємодії бізнесу та держави.

Олександр Геннадійович Рудаков — лобіст, член Етичної ради НАЛУ, директор ТОВ «Рейл Актив Менеджмент».

Павло Олегович Гезь — лобіст, адвокат, голова осередку НАЛУ в місті Дніпрі.

Владислав Олександрович Гриценюк — лобіст, голова осередку НАЛУ в місті Одесі.

Жанна Вячеславівна Грушко — адвокатка, голова осередку НАЛУ в місті Вінниці.

Олег Григорович Крикавський — директор зі зв’язків із державними органами підприємства «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Валентина Анатоліївна Тютюнник — лобістка, адвокатка, членкиня Комітету з питань лобіювання НААУ.

Віктор Миколайович Щербина, член Етичної Ради Національної асоціації лобістів України, доктор соціологічних наук, професор

Яна Юріївна Цимбаленко — членкиня Піклувальної ради, антикорупційна уповноважена НАЛУ, доцентка кафедри теорії та практики управління КПІ імені Ігоря Сікорського, кандидатка наук з державного управління.

Людмила Олександрівна Кожура — членкиня Піклувальної ради НАЛУ, докторка юридичних наук, професорка, директорка Юридичного інституту КНЕУ імені Вадима Гетьмана.

Ольга Олександрівна Сусська — членкиня Піклувальної ради НАЛУ, докторка соціологічних наук, професорка.

Віталія Вікторівна Глоба – представниця Національної асоціації лобістів України

Олександр Сергійович Черних, член Правління НАЛУ.

Олександр Сергійович Каменець, лобіст, представника НАЛУ в Брюсселі

Це нагородження стало не лише визнанням особистих заслуг. Воно продемонструвало, що новий інститут розвивається завдяки співпраці людей із різним професійним досвідом  лобістів, адвокатів, науковців, керівників галузевих об’єднань, GR-фахівців та експертів з етики й антикорупційної політики.

Перший рік НАЛУ показав: законодавче визнання лобіювання було лише початком. Тепер перед професійною спільнотою стоїть складніше завдання – наповнити новий інститут реальним змістом, вибудувати довіру та довести, що представництво інтересів може бути відкритим, відповідальним і суспільно корисним.