Реформа патентних повірених: позиція Наталії Дикої

Право на професію і відповідальність перед клієнтом

Хто може представляти інтереси винахідника або підприємця, які знання повинен мати цей фахівець і як відповідатиме за професійні порушення? Відповіді на ці питання визначатимуть зміст реформи патентних повірених. Для бізнесу вони мають безпосереднє значення: від якості представництва залежать оформлення прав, збереження конфіденційної інформації та можливості захисту інтелектуальних активів.

Патентна повірена України, радниця АО «Barristers» Наталія Дика вважає, що посилення вимог до професійного представництва має відбуватися одночасно зі створенням відкритих і передбачуваних умов отримання професійного статусу. Її позиція спирається й на власний досвід: понад десять років роботи у сфері інтелектуальної власності та тривале очікування можливості пройти атестацію.

Ці питання стали предметом круглого столу, який відбувся 10 листопада 2026 року в Укрінформі за організації Національної асоціації лобістів України. Під модерацією голови правління НАЛУ Олексія Шевчука представники професійної спільноти, бізнесу, науки й державних установ обговорили робочу редакцію проєкту закону «Про професійних представників у справах інтелектуальної власності», підготовлену Дар’єю Тимченко та Костянтином Зеровим.

Професійний статус повинен мати практичне значення

Діяльність патентних повірених в Україні вже врегульована спеціальними законами та підзаконними актами. Зокрема, з березня 2024 року діє Положення, затверджене наказом Міністерства економіки № 20599. Однак професії потрібна цілісна законодавча модель, яка поєднає кваліфікаційні вимоги, незалежність, професійну таємницю, етику та відповідальність.

Як зазначає пані Наталія, важливо, щоб атестація мала реальну цінність. Підтверджена кваліфікація повинна давати клієнтові зрозумілі підстави довіряти представникові, а самому фахівцеві — стимул підтримувати стандарти та інвестувати у спеціалізацію.

Звідси її пропозиція: зберегти за резидентами право самостійно подавати заявки й вести свої справи перед НОІВ, а зовнішнє професійне представництво доручати атестованим патентним повіреним.

Це зміна чинного підходу. Наприклад, Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» сьогодні дозволяє подавати заявку за дорученням заявника через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу. Спеціальні вимоги до представництва визначених категорій осіб із постійним проживанням або місцезнаходженням за межами України встановлені окремо, з урахуванням міжнародних договорів.

Майбутній закон має точно визначити межі запропонованих змін, участь працівників компаній, співвідношення статусів адвоката й патентного повіреного та перехідні правила.

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП ЯК УМОВА НОВИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

Наталія Дика пов’язує виключне представництво з регулярною атестацією, прозорими критеріями допуску, підвищенням кваліфікації та дієвою дисциплінарною відповідальністю. Кожен підготовлений кандидат повинен мати реальну можливість отримати статус.

Цей підхід конкретизує представлена Дар’єю Тимченко модель: атестацію пропонується проводити щонайменше раз на рік, поклавши її організацію на професійне самоврядування. Передбачуваність іспитів має усунути тривалі перерви у доступі до професії та дозволити кандидатам планувати підготовку.

Особливої уваги Дика надає освіті у сфері інтелектуальної власності. Якісна атестація потребує доступного навчання, практичної підготовки та подальшого професійного розвитку. Без цього нові кваліфікаційні вимоги ризикують перетворитися на додатковий бар’єр.

ПОЕТАПНА РЕФОРМА І ЗРОЗУМІЛІ ГАРАНТІЇ

Загальні зміни представництва резидентів Наталія Дика пропонує пов’язати з ухваленням нового профільного закону. Водночас спеціальні вимоги до роботи перед колегіальними органами НОІВ, насамперед Апеляційною палатою, вона розглядає як можливий перший практичний крок.

У таких провадженнях особливого значення набувають спеціальні знання, робота з доказами та дотримання процедур. Запропонований підхід також передбачає збереження самопредставництва.

Належна підготовка представників, за оцінкою Дикої, може зменшити кількість помилок у документах, повторних запитів і процедурних затримок. Проте очікуваний результат залежатиме від роботи всієї системи професійних стандартів.

За поясненням Дар’ї Тимченко, робоча редакція передбачає органи самоврядування з розмежованими повноваженнями, єдині правила етики, спеціальну дисциплінарну процедуру та можливість оскарження рішень. Чинні патентні повірені мають зберегти статус і спеціалізації без повторної атестації. Межі виключного представництва та модель ведення реєстру залишаються предметом дискусії.

ЗНАЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ДІАЛОГУ

Реформа має і європейський вимір, однак потребує точного врахування різних моделей. Перед EUIPO професійне представництво можуть здійснювати як представники зі спеціального списку, так і адвокати, які відповідають установленим вимогам. Ухвалення українського закону саме собою не забезпечить автоматичного визнання кваліфікацій або права працювати перед європейськими установами.

Саме тому важлива ініціатива Національної асоціації лобістів України, яка забезпечила майданчик для зіставлення професійних пропозицій із потребами заявників і держави. Відкритий діалог дозволяє оцінити наслідки обмежень, узгодити спірні положення та підготувати збалансовані рішення.

Для пані Наталії мета цієї роботи – збереження й розвиток професії, якісні послуги та довіра клієнтів. Досягти її можна за умов, коли спеціальні повноваження супроводжуються відкритим доступом до професії, належною підготовкою і відповідальністю за результат своєї роботи.

Ще новини