«Національна асоціація лобістів України» долучилась до фахової дискусії щодо кодифікації законодавства про захист державності та статус захисників

26 лютого 2026 року за запрошенням Народного депутата України Тараса Тарасенко відбувся круглий стіл на тему «Кодифікація законодавства у сфері захисту державності та статусу захисників». Захід  став фаховим майданчиком для обговорення концептуальних засад майбутнього кодифікованого акта, його структури, методології та відповідності сучасним викликам правового регулювання ветеранської політики.

До експертної дискусії долучилися представники Національна асоціація лобістів України, які ініціювали ґрунтовний науково-правовий аналіз проєкту. Зокрема, до участі та подальшої роботи долучилися члени Піклувальної ради Національної асоціації лобістів України: Василь Костицький – доктора юридичних наук, професора, Заслуженого юриста України, академіка; Ольга Сусська – доктора соціологічних наук, професора; Людмила Кожура – доктора юридичних наук, професора, директора юридичного інституту; Сергій Лисенка – доктора юридичних наук, доктора наук з державного управління, професора, учасника бойових дій; Наталія Камінська – доктора юридичних наук, професора; Ярославв Мельник – доктора юридичних наук; Сергія Пєткова – доктора юридичних наук, професора, підполковника.

У центрі обговорення  питання доцільності саме кодифікаційної форми акта, його предмета правового регулювання та співвідношення із чинною системою законодавства.

 Як наголосив Василь Костицький:

«Необхідність кодифікації очевидна, адже сфера суспільних відносин, пов’язаних із наданням статусу ветерана, гарантіями, соціальними послугами, працевлаштуванням, перекваліфікацією, медичною та психологічною адаптацією, є надзвичайно широкою».

Водночас він звернув увагу на концептуальні недоліки чинної редакції проєкту:

«Ми до цього часу не знаємо, хто автори даного проєкту. Законодавство має бути системним, а спеціальний закон повинен чітко визначати предмет регулювання. Питання захисту державності  це одна площина, статус захисників інша. Їх механічне поєднання потребує серйозного методологічного обґрунтування».

Ярослав Мельник акцентував на теоретико-правових аспектах: «Запропонований кодекс містить методологічні прогалини з точки зору теорії права, оскільки відсутній системний підхід до повноти право-релятивного механізму». На його переконання, низка положень законопроєкту не відповідає вимогам законодавчої техніки та Закону України «Про правотворчу діяльність», а перехідні положення не формують цілісної моделі трансформації чинного масиву норм.

Водночас експерт визнав потенціал ініціативи: «Кодифікація можлива у форматі Основ законодавства про захисників держави України, що забезпечить засадничість та системність розвитку ветеранської політики».

Окремий блок дискусії стосувався механізму юридичної відповідальності за порушення прав захисників. Сергій Пєтков запропонував відмовитися від бланкетної формули «відповідальність згідно з чинним законодавством» і закласти у кодексі власний процесуальний інструментарій.

 «Посадові та службові особи мають нести персональну юридичну відповідальність за порушення прав Захисників і Захисниць. Така відповідальність настає за невиконання прямих норм кодексу і не потребує додаткового відсилання до КУпАП», – зазначив Сергій Пєтков.

Серед запропонованих новел  класифікація правопорушень (процедурні, матеріальні, інформаційні, дискримінаційні), запровадження адміністративних штрафів у підвищених розмірах із зарахуванням коштів до цільового фонду соціальної підтримки ветеранів, можливість тимчасового відсторонення посадових осіб та здійснення провадження за правилами Закону України «Про адміністративну процедуру».

«Тягар доказування відсутності порушення має покладатися на посадову особу. Це модернізує процес і створює реальний превентивний ефект», – підкреслив Пєтков.

Сергій Кучеренко, представляючи позицію органів виконавчої влади, наголосив на важливості уніфікації термінології та врахування напрацювань наукової спільноти: «За кожним терміном стоїть певний зміст. Якщо ми вживаємо його в кодексі, то по всій Україні повинні однаково розуміти, що за ним стоїть».

Він також підкреслив необхідність інституційної взаємодії між Міністерством оборони та органами, відповідальними за ветеранську політику, аби уникнути зниження рівня вже наданих соціальних гарантій при можливій трансформації законодавства.

Очікується, що за результатами круглого столу буде сформовано консолідовані пропозиції до проєкту нормативно-правового акта, визначено його концептуальну модель та окреслено методологічні принципи подальшої роботи. Ключовим завданням залишається створення системного, внутрішньо узгодженого і дієвого правового механізму, який забезпечить не декларативний, а реальний захист прав осіб, що здійснювали або здійснюють захист державності України.