Професіоналізація лобізму в Україні: від правового регулювання до стандартів доброчесності

Яна Цимбаленко,
к. держ. упр., доц.
антикорупціна уповноважена НАЛУ

У сучасних умовах розвитку правового регулювання ринку праці професія дедалі чіткіше визначається через систему кваліфікацій, компетентностей, трудових функцій, етичних орієнтирів та професійної відповідальності. Такий підхід відповідає логіці Національної рамки кваліфікацій, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1341 від 23 листопада 2011 року, яка пов’язує професійну діяльність із вимірюваними результатами навчання, знаннями, уміннями, комунікацією, відповідальністю та автономією.

Подальший розвиток цієї моделі закріплено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення національної системи кваліфікацій відповідно до актуальних потреб ринку праці» від 15 квітня 2025 року № 4353-IX. Цим законом започатковано Єдиний реєстр кваліфікацій — Класифікатор професій, який має об’єднати Національний класифікатор України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників та Реєстр кваліфікацій. Порядок створення, внесення змін та ведення Єдиного реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання функціонування Єдиного реєстру кваліфікацій — Класифікатора професій» від 29 жовтня 2025 року № 1387.

Єдиний реєстр має містити професійну назву роботи та код професії відповідно до Національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій». Його функціональне призначення полягає не у механічному створенні нових назв посад чи нових кодів професій, а у забезпеченні доступу до достовірної інформації про вимоги до професій, кваліфікаційні центри, що можуть проводити оцінювання, а також про оновлення професійних стандартів. Передача відповідних функцій до Національного агентства кваліфікацій посилює інституційну роль цього органу у сфері професійних стандартів, кваліфікацій та оцінювання професійної компетентності.

У цьому нормативному контексті лобізм також потребує розгляду як окрема професійна діяльність, що має власний предмет, функції, інструменти, етичні межі та вимоги до кваліфікації. Закон України «Про лобіювання» від 23 лютого 2024 року № 3606-IX визначає правові засади лобіювання в Україні, встановлює правила прозорого впливу на суб’єктів правотворчої діяльності та формує нормативну основу для відкритої, підзвітної і доброчесної взаємодії між суб’єктами лобіювання, клієнтами, бенефіціарами та суб’єктами правотворчої діяльності. У ширшому вимірі це також відповідає євроінтеграційному курсу України, оскільки наближає національну практику представництва інтересів до європейських підходів, у яких прозорість впливу на публічні рішення, етичність комунікації з владою та відкритість процедур є важливими складовими демократичного врядування. Водночас легалізоване і стандартизоване лобіювання має важливий антикорупційний потенціал, адже переводить представництво інтересів у площину відкритих процедур, фіксованих правил, публічної підзвітності та доброчесної взаємодії.

Показовим етапом подальшої інституціоналізації цієї сфери є розроблення професійного стандарту лобіста. Сам факт роботи над таким стандартом свідчитиме про поступове закріплення лобізму як професії, що передбачає наявність спеціальних знань і здатність здійснювати аналітичну, комунікаційну, правову та етичну діяльність у межах визначених процедур.

Професійний стандарт має значення як кадровий, кваліфікаційний та інституційний документ та відповідно до Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 373 від 31 травня 2017 року, професійні стандарти визначають вимоги до компетентностей працівників і можуть використовуватися у сфері праці, освіти, підготовки та оцінювання професійних кваліфікацій. У системному зв’язку з постановою Кабінету Міністрів України № 1387 від 29 жовтня 2025 року це посилює значення професійних стандартів як інструменту офіційного опису професійної діяльності, її змісту, кваліфікаційних вимог і місця у структурі сучасного ринку праці.

З огляду на це професійний стандарт лобіста має стати важливим інструментом формування професійної ідентичності цієї діяльності. Він може окреслити зміст трудових функцій лобіста, вимоги до його знань і навичок, межі допустимої професійної поведінки, засади доброчесності, прозорості, підзвітності та відповідального представництва інтересів. У цьому сенсі професійний стандарт здатний виконувати роль превентивного антикорупційного інструменту, оскільки формує очікувану модель поведінки лобіста, визначає етичні межі взаємодії з владою та зменшує ризики неформального, непрозорого або конфліктного впливу на процес ухвалення публічних рішень. Водночас такий стандарт може виконувати і євроінтеграційну функцію, адже професіоналізація лобіювання сприятиме формуванню в Україні зрозумілих, співмірних і сумісних із європейськими практиками правил взаємодії між приватними інтересами, громадянським суспільством та публічною владою.

Окремого значення набуває поступове формування професійного середовища лобістів, у межах якого кваліфікація, дотримання етичних орієнтирів і залученість до фахового діалогу стають важливими ознаками зрілості цієї діяльності. Професійна спільнота в такій сфері виконує також репутаційну та антикорупційну функції, адже йдеться про формування честі професії — усвідомлення того, що представництво інтересів має здійснюватися відповідально, коректно, доброчесно і з повагою до публічного інтересу. Саме професійна доброчесність у сфері лобіювання є тією межею, яка відділяє легітимне представництво інтересів від практик прихованого впливу, конфлікту інтересів чи неправомірного тиску.

Національна асоціація лобістів України в цьому процесі може розглядатися як одна з інституційних і сервісних платформ, що об’єднує професійних лобістів із бездоганною репутацією, сприяє виробленню професійної культури, узгодженню підходів до відповідального представництва інтересів та підтриманню репутаційних стандартів у сфері лобіювання. Діяльність НАЛУ зорієнтована на декілька ключових аудиторій: представників бізнесу, які прагнуть легально, прозоро й професійно просувати власні комерційні інтереси; лобістів, зацікавлених у підтвердженні професійної кваліфікації та отриманні відповідного сертифіката; а також представників усіх гілок влади, для яких підвищення рівня знань про правові, етичні та процедурні засади лобіювання є важливою умовою доброчесної взаємодії з суб’єктами представництва інтересів.

Отже, формування професійного стандарту лобіста є важливим кроком у становленні лобізму як врегульованої професійної діяльності. Це сприятиме впорядкуванню вимог до фахівців у цій сфері та розвитку нової культури представництва інтересів — заснованої на законності, професійності, прозорості, доброчесності, відповідальності перед суспільством, збереженні честі професії та поступовій інтеграції української практики лобіювання до європейського простору демократичного врядування. У такому розумінні професіоналізація лобізму є також інструментом антикорупційної політики, оскільки створює зрозумілі правила впливу на публічні рішення та зменшує простір для тіньових домовленостей.