Естетичний вплив як інструмент лобіювання: етичні проблеми

Розвиток практик естетичного лобіювання у культурі для сучасної України є дуже важливою частиною  політики як всередині країни, так і просування наших інтересів у світі.

Це дає шанс зберегти і показати нашу культуру, знайти друзів за межами, а також підвищити рівень життя людей. Такий шлях також допомагає зміцнити Україну та підтримати її незалежність і гідність.

Розвиток будь-яких відносин між людьми формуються у просторі взаємодії з трьома вимірами – раціонально-логічному  (де основою вибору є істина),  чуттєво-емоційному (де основою вибору є краса) та морально-етичному (де основою вибору є добро). Для продуктивного розвитку суспільства дуже важливо уникати підміни та маніпуляцій – щоб суб’єктивні відчуття істини, краси і добра, які є завжди багатоманітними, не підміняли самі ці реалії нашого життя в цілому.

Лобіювання це не тільки розмова між владою й групами інтересів на основі побудови раціонально аргументованого діалогу. Учасники цих відносин апелюють не тільки до прагматичних інтересів, але й до відчуття краси. Використання засобів естетики та мистецтва для того, щоб люди підтримували нові думки і цінності діє як «м’яка зброя» лобіста, адже «аргументи краси» навіть іноді наперекір раціональному розумінню дозволяють змінити ставлення людей до важливих питань і формують вибір суспільства.

Політика та гроші діють прямо й відкрито, а вплив мистецтва, культури і творчості тонший, адже він пробуджує почуття, діючи мимоволі на думки й серця людей. Красиві образи, захоплюючі цікаві історії, символи та знаки змушують суспільство бачити певні ідеї як щось важливе, природне, не залежне від інтересів тих або інших суб’єктів лобіювання. Через це люди сприймають нові цінності і зміни, навіть не думаючи про їхнє походження – так естетичний вплив стає частиною життя і формує погляди на світ.

Звичайно, в будь-якому суспільстві культурна сфера транслює необхідні взірці поведінки, цінності та норми. Проте такий вплив водночас є сферою боротьби інтересів, тому він  не завжди лише добра річ, адже він має свої моральні межі, які завжди слід усвідомлювати. Запитання про чесність, справедливість і особистий вибір виникають завжди і нам слід уважно думати, що і як ми приймаємо через красу й мистецтво.

Середовищами реалізації естетичного впливу є кінематограф; телебачення та стримінгові платформи; музична індустрія; театр та перформативне мистецтво; література та видавнича діяльність; дизайн, мода та реклама; цифрові медіа,  соціальні мережі індустрія комп’ютерних ігор тощо. В цих сферах відбувається створення образів, здатних впливати на громадську думку значно ефективніше, ніж традиційні інформаційні кампанії.

Наприклад, кіно – дуже сильний, впливовий засіб для просування ідей і цінностей. Серед усього, що створюють для людей, фільми займають окреме місце, адже кіно залучає людей не тільки гарною картинкою, але й емоціями та цікавими історіями.

Так, свого часу фільм  «Топ Ган» зробив людей більш зацікавленими у військовій службі, показуючи американських льотчиків з кращого боку, «Аватар» змусив глядачів замислитись про проблеми довкілля, бо показував це яскраво і зворушливо, «Амелі» став символом французької культури і тепер багато хто хоче дізнатися більше про цю країну. Завдяки українським фільмам «Тіні забутих предків» і «Поводир» світ більше дізнався про нашу історію, культуру, минуле нашого народу.

Вживаючи художні образи як аргументи для досягнення мети, ми стикаємось із багатьма етичними питаннями. Вплив на людей через почуття, кольори чи яскраві картини може легко перетворитись на маніпуляцію, бути провідником прихованої реклами або політичної пропаганди.

Цьому сприяє зміщення акцентів під час прийняття рішень у сфері культурних індустрій та приховане просування інтересів окремих гравців сфери культурних індустрій. Подібні практики неетичного лобіювання в українській культурі призводять до гучних скандалів. Так, періодично до Держкіно  кіноспільнота закидає те, що держава ділить гроші непрозоро, допомагаючи тільки обраному колу «своїх» продюсерів. Низка діячів та активістів вважають, що багато фільмів підтримують не тому, що це важливо для розвитку сфери мистецтва, що так роблять через прихований від громадськості вплив певного кола людей чи організацій, які просувають свої проєкти, користуючись знайомствами, діючи виключно за власною вигодою.

Як бути у такій ситуації?

Серед головних принципів, на яких мають бути побудовані процеси прийняття рішень у цій галузі, мають бути виділені такі: 

• відкритість і зрозумілість джерел грошей на культурні і мистецькі проєкти; 
• чіткий поділ між мистецтвом та агітацією в політиці; 
• недопущення викривлення або маніпуляцій із історією; 
• захист різноманіття культур та думок;
• відкритий експертний публічний діалог;
• соціальну відповідальність тих, хто створює мистецькі продукти, за те, як їхня робота може вплинути на людей та суспільство.

В наш час, щоб діяти правдиво та чесно, ті, хто займається лобіюванням через мистецтво і культуру, повинні пам’ятати не лише про результат, але й про принципи добра та відповідальності.

Можливості для цього створено – аналіз мистецьких та естетичних кампаній у розрізі Закону України «Про лобіювання» демонструє кардинальну зміну правил гри у цій галузі. Зокрема, уперше було юридично розмежував комерційний лобізм і некомерційну громадську адвокацію.

Ключовим критерієм закону є наявність комерційного інтересу бенефіціара та отримання винагороди за вплив на владу. Стаття 1 та Стаття 3 закону чітко визначають винятки.  

Так, законодавство чітко вказує, що дія закону не поширюється на дипломатичні представництва та представництво інтересів України на міжнародній арені. Ці заходи фінансуються державою або донорами, тому кваліфікуються як культурна дипломатія, а не лобізм. Сюди ж відносяться мистецькі протести проти забудови, що захищають публічний простір та історичну спадщину. Оскільки активісти діють в інтересах громади (суспільного блага) без фінансової вигоди, така діяльність класифікується як громадська адвокація. Вони звільнені від обов’язку реєструватися у «Реєстрі прозорості» НАЗК. Закон прямо виключає з-під свого регулювання екологічний моніторинг, участь у громадських слуханнях та захист довкілля. Проведення виставок чи показів кіно для збереження лісів залишається легальною некомерційною адвокацією.

Попри наявності суспільно корисної мети, деякі естетичні інструменти можуть балансувати на межі закону, якщо за ними стоїть приватний інтерес отриманння прибутку.  Коли кампанію веде суто громадська організація за кошти донорів – це чиста адвокація суспільного інтересу, однак якщо до фінансування показів долучилися виробники, які отримають прямий фінансовий зиск, така кампанія вже має ознаки комерційного інтересу бенефіціара. У такому разі організатори (або залучені дизайнери) зобов’язані зареєструватися в Реєстрі прозорості як суб’єкти лобіювання, інакше їм загрожують великі штрафи від НАЗК.

Великий бізнес часто використовує естетичні засоби (наприклад, спонсорство великих художніх виставок чи реставрацію театрів під своїм брендом), щоб налагодити неформальні контакти з топчиновниками. Згідно з новими правилами, якщо під час відкриття такої виставки представник бізнесу намагається «за кавою» обговорити з міністром чи депутатом зміни до податкового чи митного кодексу, це однозначно трактується як лобіювання. Компанія зобов’язана внести цю зустріч та витрати на захід до піврічного звіту НАЗК.

Закон України «Про лобіювання» змусив громадянське суспільство та бізнес чітко декларувати мету та походження грошей. Естетичні засоби (музика, дизайн, перформанси) залишаються найпотужнішим легальним інструментом впливу на владу. Головною зміною є те, що тепер організатори мають чітко документувати, що їхній гарний візуальний проєкт захищає дерева чи архітектуру в інтересах громади, а не просуває прибутки конкретної компанії за завісою краси.

Естетичний вплив є невід’ємною складовою сучасного лобізму. Його потенціал відкриває нові можливості для розвитку держави, однак ефективність такого впливу має ґрунтуватися на принципах прозорості, етичності, відповідальності та поваги до свободи вибору кожної людини. Саме за таких умов культура стає не лише засобом комунікації, а й важливим чинником розвитку демократії та захисту суспільних інтересів.

Національна асоціація лобістів України послідовно підтримує розвиток прозорого та відповідального лобіювання як важливого елементу демократичного суспільства. Ми переконані, що культурні індустрії та естетичні інструменти можуть бути потужним механізмом просування суспільно значущих ініціатив, розвитку культури та зміцнення громадянського суспільства.

Щербина Віктор д.соціол.н. професор