Розширена аналітика Національної асоціації лобістів України та адвоката, лобіста Дмитра Бузанова присвячена підсумкам другої кампанії звітування суб’єктів лобіювання та аналізу стану ринку лобіювання в Україні за перше півріччя 2026 року.

Аналітика підготовлена на основі відкритих даних Реєстру прозорості НАЗК та відображає ключові тенденції розвитку нового інституту лобіювання: активність суб’єктів лобіювання, взаємодію з органами державної влади, пріоритетні сфери державної політики, фінансові показники ринку та результати практичного застосування Закону України «Про лобіювання».

Водночас Національна асоціація лобістів України продовжує системну роботу над розвитком професійного середовища. Серед ключових напрямів діяльності Асоціації — підготовка пропозицій щодо оподаткування лобістської діяльності, розроблення професійного стандарту «Професіонал із зв’язків з органами влади (Government Relations)», надання методичних роз’яснень щодо застосування законодавства про лобіювання та професійний захист суб’єктів лобіювання в Україні.

Нижче публікуємо повний текст аналітичного дослідження Дмитра Бузанова опублікованого на glavcom.ua з редакційними доповненнями Національної асоціації лобістів України.

Хто лобіював, до кого ходив, за що платив. Підсумки за І півріччя 2026 року

Друга звітна кампанія за Законом «Про лобіювання» завершилася 31 липня 2026 року

Аналіз усіх звітів за перше півріччя 2026 року з Реєстру прозорості НАЗК демонструє, хто здійснював лобістську діяльність, до яких органів державної влади зверталися суб’єкти лобіювання, які законодавчі ініціативи просувалися, як змінюється структура ринку та які тенденції вже можна вважати сталими.

Окремий розділ дослідження присвячений методології розрахунків, яка пояснює відмінності між показниками, оприлюдненими НАЗК, та результатами незалежної аналітики. Обидва підходи є коректними, однак відповідають на різні запитання щодо функціонування ринку.

Коротко

Друга звітна кампанія за Законом України «Про лобіювання» завершилася 31 липня 2026 року. Звіти подали 156 суб’єктів із 185 зобов’язаних. Кількість задекларованих взаємодій із посадовими особами зросла більш ніж утричі — із 380 до 1216.

Водночас кількість суб’єктів, які фактично здійснювали лобістську діяльність, змінилася незначно — 40 проти 35 під час першої кампанії. Це свідчить про те, що український ринок поки що не демонструє різкого збільшення кількості професійних гравців. Основною причиною зростання статистики стало значно детальніше заповнення звітів.

Показово, що понад половину всіх задекларованих взаємодій припадає лише на три організації.

Кампанія в десяти цифрах

Джерело: Реєстр прозорості НАЗК, розрахунки lobbyst.com.ua станом на 3 серпня 2026 року.

Кампанія формально завершена, однак звіти продовжують надходити, тому окремі показники можуть уточнюватися.

Хто мав звітувати і хто звітував

Станом на кінець звітного періоду у Реєстрі прозорості перебували 202 суб’єкти лобіювання: 98 юридичних осіб (із них три іноземні) та 104 фізичні особи. Із них 174 суб’єкти продовжують діяльність, 5 призупинили її, а 23 припинили статус суб’єкта лобіювання.

Обов’язок подати звіт мали 185 суб’єктів — 92 юридичні особи та 93 фізичні особи.

До встановленого законом строку — 31 липня — звітність подали 153 суб’єкти, що становить 82,7% від загальної кількості зобов’язаних.

Рівень дисципліни виявився різним:

• юридичні особи — 89,1%;
• фізичні особи — 76,3%.

Станом на 3 серпня було подано ще три звіти із запізненням. Таким чином загальна кількість звітів становила 156, тоді як 29 суб’єктів не відзвітували взагалі.

За неподання звітності закон передбачає адміністративну відповідальність: штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне порушення протягом року — від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів із забороною здійснювати лобістську діяльність протягом одного року.

Серед тих, хто подав звіти, — 84 юридичні особи та 72 фізичні особи.

Окремої уваги заслуговує поява 40 нових суб’єктів, які звітували вперше. Це 21 фізична особа та 19 юридичних осіб, що майже у півтора раза перевищує показник першої звітної кампанії.

Серед іноземних суб’єктів лобіювання представлені:

• Американська торговельна палата в Україні (США);
• Meta International Services LLC (США);
• Orlen S.A. (Польща).

Абсолютним лідером другої кампанії за всіма показниками активності стала саме Американська торговельна палата в Україні.

Головне: 116 зі 156 звітів — без задекларованої діяльності

Найважливіший висновок другої кампанії звітування полягає не у збільшенні кількості взаємодій чи поданих документів, а в реальній структурі українського ринку лобіювання.

Із 156 поданих звітів:

• 116 не містять жодного предмета лобіювання;
• 120 не містять жодної взаємодії з посадовими особами.

Іншими словами, майже три чверті суб’єктів лобіювання офіційно підтвердили, що протягом першого півріччя 2026 року фактично не здійснювали лобістської діяльності.

Це не є порушенням законодавства. Закон України «Про лобіювання» зобов’язує подавати звіт кожного зареєстрованого суб’єкта незалежно від того, чи здійснювалася діяльність у відповідному звітному періоді.

Проте саме цей показник найбільш точно характеризує реальний стан ринку: вся задекларована лобістська активність країни фактично зосереджена лише у 40 звітах.

Ще одна тенденція — висока концентрація професійного ринку.

Лише три організації задекларували 642 взаємодії, або 52,8% усіх взаємодій, зазначених у звітності.

Перші десять суб’єктів забезпечили 1015 взаємодій, що становить 83,5% всього ринку.

Абсолютним лідером стала Американська торговельна палата в Україні, яка самостійно задекларувала 437 взаємодій — майже 36% усіх взаємодій, зафіксованих у Реєстрі прозорості.

Порівняння з першою звітною кампанією демонструє ще одну важливу закономірність. Якщо кількість активних суб’єктів збільшилася лише з 35 до 40, то кількість взаємодій — із 380 до 1216.

Отже, ринок не виріс утричі.

Зросла якість та деталізація звітності. Якщо під час першої кампанії багато суб’єктів лише адаптовувалися до нових правил і подавали узагальнену інформацію, то цього року більшість професійних учасників уже окремо відображали кожну зустріч, кожен лист та кожну форму комунікації.

Ще одна характерна особливість кампанії — більшість звітів подавалися наприкінці встановленого строку.

Із 156 звітів:

• 84 були подані протягом останніх трьох днів кампанії — 29, 30 та 31 липня;
• це більше, ніж за всі попередні сім місяців разом, коли було подано 69 звітів.

Найбільша активність припала на 29 липня — 30 звітів, ще по 27 звітів було подано 30 липня та безпосередньо у день завершення кампанії — 31 липня.

Водночас сама лобістська діяльність розподілялася протягом першого півріччя досить рівномірно:

Найвищий показник припав на квітень, що збіглося із проходженням важливих змін до податкового законодавства.

Топ-10 суб’єктів за взаємодіями з посадовими особами

Взаємодією вважається задекларована зустріч, участь у заході або будь-яка інша форма комунікації із посадовою особою.

За результатами першого півріччя 2026 року задекларовано 1216 взаємодій, із яких:

• 335 — зустрічі;
• 275 — заходи;
• 606 — інші форми комунікації.

Порівняно з першою кампанією структура лідерів істотно змінилася.

Якщо раніше серед найактивніших переважали представники тютюнової галузі, то сьогодні перші позиції займають великі бізнес-асоціації та професійні консультанти з Government Relations.

Окремої уваги заслуговує поява ТОВ «Про Едвайзерс» на другому місці рейтингу. Це вже не бізнес-асоціація, а професійний консультант, який здійснює лобіювання на договірній основі, що свідчить про поступовий розвиток ринку професійних лобістських послуг в Україні.

Топ-10 суб’єктів за предметами лобіювання

Предметом лобіювання вважається конкретний нормативно-правовий акт або питання державної політики, щодо якого здійснювалася лобістська діяльність.

Усього за перше півріччя 2026 року зафіксовано 557 унікальних предметів лобіювання.

Цей рейтинг демонструє не інтенсивність комунікації, а широту порядку денного кожного суб’єкта.

Наприклад, Американська торговельна палата працювала одночасно над 117 різними питаннями, тоді як ТОВ «Про Едвайзерс» за великої кількості взаємодій концентрувалося лише на 19 предметах, забезпечуючи значно глибший супровід кожного проєкту.

До кого зверталися лобісти: топ-10 посадових осіб

Одним із ключових показників дослідження є аналіз того, до яких саме посадових осіб найчастіше зверталися суб’єкти лобіювання.

Загалом протягом першого півріччя 2026 року було задекларовано взаємодію із 278 різними посадовими особами, які представляли 90 органів державної влади.

Посади наведені саме так, як їх зазначили суб’єкти лобіювання у своїх звітах, тобто відповідно до стану на звітний період.

Важливо звернути увагу не лише на кількість взаємодій, а й на кількість різних суб’єктів, які зверталися до конкретної посадової особи.

Так, Данило Гетманцев має меншу загальну кількість взаємодій, ніж міністр економіки, однак саме до нього звернулися 13 різних суб’єктів лобіювання — найбільше серед усіх посадових осіб.

Натомість 68 взаємодій із Міністром економіки припадають лише на сім організацій, а 43 взаємодії з Міністром охорони здоров’я — лише на чотири.

Порівняно з першою кампанією помітно змінився центр тяжіння лобістської діяльності.

Якщо раніше основна увага концентрувалася навколо парламентських комітетів, насамперед податкового, то тепер дедалі більше взаємодій припадає саме на представників Кабінету Міністрів та центральних органів виконавчої влади.

Це свідчить про поступове зміщення фокусу лобіювання до тих органів, де готуються підзаконні нормативно-правові акти та відбувається практична реалізація державної політики.

Куди зверталися лобісти: топ-10 органів державної влади

Наступний показник демонструє, які органи державної влади стали основними центрами взаємодії із суб’єктами лобіювання.

У цьому рейтингу враховуються записи «орган влади + посадова особа», а також кількість різних суб’єктів, які комунікували з відповідним органом.

Порівняно з першою кампанією перелік найбільш популярних органів державної влади суттєво змінився.

Окрім традиційно високої активності щодо Верховної Ради України, Міністерства економіки та Міністерства фінансів, серед лідерів з’явилися Міністерство цифрової трансформації, Міністерство енергетики, НКРЕКП та Держпродспоживслужба.

Це свідчить про те, що сфера професійного лобіювання поступово виходить за межі податкової політики та охоплює дедалі ширше коло секторів державного управління.

Про що лобіювали: основні сфери державної політики

Аналіз предметів лобіювання дозволяє визначити, які напрями державної політики були найбільш актуальними для бізнесу, професійних асоціацій та інших суб’єктів лобіювання.

Податкова політика продовжує залишатися наймасовішим напрямом лобістської діяльності, однак її частка поступово зменшується.

Натомість найбільш динамічне зростання демонструють питання економічного розвитку, регуляторної політики, аграрного сектору та енергетики.

Також уперше серед найбільш активних напрямів з’явилися екологічна політика, охорона здоров’я, транспорт, соціальна політика, гуманітарна сфера та питання деокупації.

Для Національної асоціації лобістів України така диверсифікація ринку є важливим індикатором розвитку професії. Лобіювання поступово перестає асоціюватися виключно з податковими чи економічними питаннями та стає повноцінним інструментом представництва інтересів у найрізноманітніших сферах державної політики.

Гроші: 24 договори та перша заявка «понад 10 мільйонів гривень»

Окремим показником розвитку професійного ринку лобіювання є інформація про договори на надання лобістських послуг.

Закон України «Про лобіювання» не вимагає розкривати точну суму винагороди. Суб’єкти лобіювання зазначають лише діапазон вартості договору.

За результатами першого півріччя 2026 року із 328 записів про клієнтів лише 24 містили інформацію про оплату послуг. Саме така кількість договорів була офіційно задекларована в Реєстрі прозорості. Для порівняння: під час першої кампанії таких договорів було лише десять.

Інші записи стосувалися представництва власних інтересів або інтересів членів професійних об’єднань, де окремої оплати за лобіювання законодавством не передбачено.

Найбільш показовим результатом другої кампанії стала поява першого в історії Реєстру договору із задекларованою вартістю понад 10 мільйонів гривень.

Компанія «Адер Хабер Ґавермент Аффейрс» повідомила про отримання винагороди в цьому діапазоні від ТОВ «Брітіш Американ Тобакко Сейлз енд Маркетинг Україна».

Це поки що єдиний подібний випадок за весь час функціонування Реєстру прозорості.

До категорії договорів вартістю від 1 до 10 мільйонів гривень увійшли:

• «Хіллмонт Партнерс» — ТОВ «Ту Сервісез Україна»;
• ТОВ «Глобал Солюшн Партнерс» — ТОВ «Майкрософт Україна»;
• ТОВ «Кей Кей Партнершип» — Aretera PA UG (бенефіціар OLX Global B.V.);
• п’ять окремих договорів ТОВ «Про Едвайзерс» із компаніями групи ДТЕК.

Найдовший ланцюг бенефіціарів

Однією з найцікавіших особливостей другої кампанії стало максимально повне розкриття кінцевих бенефіціарів у звітності компанії ТОВ «Про Едвайзерс».

Компанія задекларувала п’ять окремих договорів із різними юридичними особами групи ДТЕК.

За кожним із них було наведено окремий перелік компаній, інтереси яких фактично представлялися.

Зокрема:

• ТОВ «ДТЕК Енерго» → ДТЕК Дніпроенерго, ДТЕК Західенерго, ДТЕК Павлоградвугілля;
• ТОВ «ДТЕК ВДЕ» → десять компаній відновлюваної енергетики;
• ТОВ «Д.Солюшнс» → компанії групи YASNO;
• ТОВ «Д.Трейдінг»;
• ПрАТ «Нафтогазвидобування».

Загалом йдеться більш ніж про двадцять підприємств групи.

Це один із найкращих прикладів того, як на практиці працює вимога Закону щодо розкриття кінцевих бенефіціарів. У звітності зазначається не лише формальний замовник, а й конкретні компанії, інтереси яких представлялися під час здійснення лобістської діяльності.

Від законопроєкту до закону: які ініціативи вже реалізовано

Особливу цінність Реєстру прозорості становить можливість простежити результативність лобіювання.

За результатами першого півріччя п’ять законопроєктів, щодо яких здійснювалася лобістська діяльність, уже стали законами України.

Найбільш успішним суб’єктом стала Європейська Бізнес Асоціація, яка брала участь у просуванні трьох із п’яти ухвалених законів.

Водночас закон щодо спрощення оформлення первинних документів став прикладом ефективної галузевої координації — над ним одночасно працювали чотири різні суб’єкти лобіювання.

Методика: чому цифри відрізняються від статистики НАЗК

Окремий розділ дослідження присвячений методології аналізу.

3 серпня 2026 року НАЗК також оприлюднило офіційні підсумки другої кампанії звітування.

Частина показників відрізняється від результатів дослідження Дмитра Бузанова.

Причина полягає не у помилках, а у різних підходах до підрахунку.

НАЗК аналізує кількість згадувань у звітах.

Натомість автор дослідження проводить нормалізацію даних та рахує реальні сутності:

• окремі органи влади;
• окремих посадових осіб;
• окремі нормативно-правові акти.

Саме тому в офіційній статистиці можна побачити 505 посадових осіб, тоді як після очищення даних йдеться про 278 реальних людей.

Аналогічна ситуація стосується назв органів влади, законопроєктів та юридичних осіб.

Такий підхід дозволяє отримати більш об’єктивну картину розвитку ринку та уникнути дублювання інформації через різне написання назв або прізвищ.

Висновки Національної асоціації лобістів України

Друга кампанія звітування підтвердила, що інститут лобіювання в Україні поступово переходить від етапу запуску до системного функціонування.

Зростає деталізація звітності, збільшується кількість договорів про надання лобістських послуг, розширюється коло державних органів, із якими взаємодіють суб’єкти лобіювання, а професійний ринок стає більш структурованим і прозорим.

Разом із тим аналітика демонструє, що український ринок ще перебуває на етапі формування. Саме тому особливого значення набувають питання професійної стандартизації, розвитку етики, уніфікації практики застосування Закону України «Про лобіювання» та захисту доброчесних учасників ринку.

Національна асоціація лобістів України продовжує системну роботу над розвитком професії. Серед ключових напрямів діяльності Асоціації:

• формування професійного стандарту «Професіонал із зв’язків з органами влади (Government Relations)»;
• удосконалення законодавства у сфері лобіювання;
• підготовка пропозицій щодо справедливого та прозорого оподаткування лобістської діяльності;
• розроблення методичних рекомендацій та офіційних роз’яснень щодо практичного застосування законодавства;
• професійний захист суб’єктів лобіювання;
• розвиток відкритого, прозорого та конкурентного ринку представництва інтересів відповідно до європейських стандартів.

Національна асоціація лобістів України і надалі здійснюватиме комплексний аналіз ринку, сприятиме розвитку професії та формуванню сучасного інституту лобіювання як невід’ємної складової демократичного врядування й ефективного діалогу між державою, бізнесом та громадянським суспільством.