GR-менеджер в Україні: наступний етап розвитку взаємодії бізнесу та держави

Автор: Віктор Щербина, член Етичної ради Національної асоціації лобістів України

Український бізнес працює в середовищі, де регуляторні рішення безпосередньо впливають на інвестиції, конкурентоспроможність і можливості розвитку компаній. Податкові зміни, секторальне регулювання, державні програми підтримки, екологічні вимоги чи імплементація права ЄС можуть впливати на бізнес-моделі не менше, ніж ринкова кон’юнктура.

Саме тому у світі зростає значення професії Government Relations (GR), або фахівців зі зв’язків з органами влади. Для України, яка готується до післявоєнного відновлення, гармонізації законодавства з Європейським Союзом та реформування державного управління, питання професіоналізації цієї сфери стає особливо актуальним.

Розроблений НАЛУ професійний стандарт «Професіонал із зв’язків з органами влади» пропонує створити в Україні зрозумілу модель професійної діяльності для фахівців, які працюють на перетині бізнесу, державної політики та суспільних інтересів.

Чому це питання стало актуальним саме зараз?

Україна поступово переходить від моделі ситуативного реагування на регуляторні зміни до системного управління регуляторними ризиками. Це частина процесу інституційного становлення держави в нових історичних умовах.

За останні роки український бізнес зіткнувся з безпрецедентним обсягом нормативних змін. Додатковим фактором є європейська інтеграція, адже адаптація законодавства до права ЄС дедалі більше охоплює практично всі сфери економіки: від енергетики та фінансів до цифрової економіки, екології й аграрного сектору.

У цих умовах компаніям дедалі більше потрібні фахівці, які здатні аналізувати законодавчі ініціативи, оцінювати регуляторні ризики, брати участь у публічних консультаціях, формувати позицію бізнесу щодо нових регуляторних вимог, забезпечувати конструктивний діалог із державними органами та працювати відповідно до антикорупційних і комплаєнс-вимог.

Саме ці функції становлять основу сучасної професії GR-менеджера.

Світовий досвід: чому розвинені економіки інвестують у GR

Професіоналізація Government Relations є загальносвітовою тенденцією.

У Європейському Союзі діє спільний Реєстр прозорості, у якому зареєстровано понад 17 700 організацій із 140 країн світу, що офіційно взаємодіють із європейськими інституціями. Реєстрація є необхідною умовою для багатьох форм офіційної взаємодії з органами ЄС. Лише протягом 2025 року до реєстру приєдналися понад 4 100 нових організацій, що відображає посилення уваги до прозорості представлення інтересів у Брюсселі.

У Сполучених Штатах Америки масштаб ринку ще більший. За даними OpenSecrets, у 2024 році офіційні витрати на лобіювання на федеральному рівні досягли рекордних 4,4 млрд доларів США, а на ринку працювали понад 13 тисяч зареєстрованих лобістів. Особливо показово, що найбільші витрати на взаємодію з державою припадають на галузі зі складним регулюванням. Наприклад, сектор охорони здоров’я та фармацевтики витратив на лобіювання понад 562 млн доларів США лише за один рік.

Від «зв’язків» до управління регуляторними ризиками

Однією з ключових змін у сучасному розумінні професії є трансформація самого змісту роботи.

Традиційне сприйняття взаємодії бізнесу з владою часто зводилося до особистих контактів або ситуативного вирішення окремих проблем. У минулому ця сфера поєднувала неформальні практики впливу та інституційну взаємодію через бізнес-асоціації й представників громадянського суспільства. Сьогодні Україна поступово переходить до сучасної моделі, у якій GR у розвинених країнах дедалі більше нагадує функцію стратегічного управління ризиками.

Сьогодні великі компанії використовують GR для прогнозування змін законодавства, захисту інвестицій, формування галузевої політики, оцінювання економічного впливу майбутніх регулювань і підтримки діалогу між бізнесом та державою.

Саме тому в професійному стандарті значну увагу слід приділити аналітиці, роботі з доказами, регуляторному аналізу та оцінюванню наслідків управлінських рішень.

Що дасть професійний стандарт бізнесу?

Для роботодавців поява професійного стандарту створює кілька важливих переваг.

По-перше, ринок отримує чітке розуміння того, кого можна вважати GR-фахівцем.

По-друге, бізнес отримує орієнтир для оцінювання кандидатів і побудови професійних команд.

По-третє, виникає основа для розвитку освітніх програм, професійної сертифікації та підвищення кваліфікації.

Стандарт має містити окремий блок компетентностей, пов’язаних із доброчесністю, комплаєнсом, запобіганням конфлікту інтересів, документуванням взаємодії та антикорупційними процедурами. Фактично йдеться про впровадження у сфері GR таких самих професійних вимог, які давно застосовуються в юридичній, аудиторській та комплаєнс-діяльності.

У процесі обговорення перспектив формування нового професійного стандарту лунають і критичні аргументи. Це природно, адже будь-яка новація потребує осмислення та обґрунтування.

«Це лише нова назва для вже наявних професій»

Дійсно, окремі елементи роботи GR-фахівця сьогодні виконують юристи, PR-фахівці, політологи чи експерти з регуляторної політики. Однак сучасний Government Relations поєднує ці компетентності в єдину професійну функцію. Саме тому в багатьох розвинених країнах Public Affairs та Government Relations розглядаються як окремі напрями професійної діяльності.

«Професія посилить вплив великого бізнесу»

Цей аргумент часто звучить під час обговорення механізмів представлення інтересів бізнесу. Водночас міжнародна практика демонструє, що формалізація процедур взаємодії може створювати можливості не лише для великого, а й для середнього бізнесу, галузевих асоціацій, професійних спільнот і громадських організацій. Вони отримують прозоріші та зрозуміліші механізми участі у формуванні державної політики.

«Регулювання створить додаткову бюрократію»

Професійний стандарт не встановлює нових регуляторних бар’єрів для бізнесу. Його мета — визначити компетентності та кваліфікаційні вимоги до фахівців. Фактично йдеться про стандартизацію професії, а не про посилення державного контролю.

GR-менеджмент і лобіювання: у чому різниця?

Під час обговорення професійного стандарту часто виникає питання: чи є GR-менеджмент і лобіювання тотожними поняттями? Хоча ці терміни тісно пов’язані між собою, вони не є синонімами.

Найпростіше пояснення полягає в тому, що лобіювання є одним із можливих інструментів GR-діяльності, але не вичерпує її змісту.

GR (Government Relations) охоплює весь комплекс взаємодії організації з органами державної влади та місцевого самоврядування. До нього належать моніторинг законодавства, аналіз публічної політики, оцінювання регуляторних ризиків, участь у консультаціях, формування позиції організації, взаємодія із заінтересованими сторонами, кризові комунікації та комплаєнс.

Лобіювання є вужчим поняттям. Його мета — впливати на зміст конкретного державного рішення, нормативно-правового акта або політики шляхом представлення та захисту законних інтересів певної особи, компанії, галузі чи суспільної групи.

Іншими словами, якщо лобіювання відповідає на питання «як вплинути на рішення?», то GR відповідає на ширше питання: «як організації вибудувати системну, прозору та ефективну взаємодію з державою?».

Порівняння GR-менеджменту та лобіювання

Чому це розмежування важливе для України?

В українській практиці термін «лобіювання» часто сприймається крізь призму політичних дискусій і нерідко асоціюється виключно з впливом на владу. Водночас сучасний GR значною мірою стосується управління знаннями, експертизою та комунікацією.

Наприклад, якщо компанія аналізує вплив майбутнього екологічного регулювання на свою галузь, готує економічні розрахунки, проводить консультації з експертами та бере участь у публічному обговоренні проєкту нормативного акта, то більшість цієї роботи належить саме до GR-функції.

Чому це важливо для інвестиційного клімату?

У своїх рекомендаціях OECD наголошує, що прозорі механізми представлення інтересів сприяють якіснішому державному управлінню, оскільки надають органам влади необхідні дані, експертизу й аналітику для ухвалення збалансованих рішень. Водночас відсутність прозорості збільшує ризики нерівного доступу до процесу ухвалення рішень і знижує довіру до інституцій.

Для інвесторів важливими є не лише податки чи вартість ресурсів, а й передбачуваність регуляторного середовища. Саме тому розвиток професійного та прозорого ринку Government Relations можна розглядати як один з елементів підвищення інвестиційної привабливості України.

Дискусія щодо професійного стандарту «Професіонал із зв’язків з органами влади» насправді стосується значно ширшого питання, ніж поява нової професії. Фактично йдеться про те, якою буде модель взаємодії між державою, бізнесом і громадянським суспільством у найближчі десятиліття та чи відповідатиме вона сучасним інституційним вимогам.

Світова практика демонструє, що зі зростанням складності економіки та законодавства попит на професійних фахівців у сфері Government Relations збільшується. У Європейському Союзі та США ця сфера розвивається в межах визначених правил, механізмів прозорості та систем професійної підготовки.

Для України професіоналізація GR може стати не лише кроком у розвитку кадрового потенціалу, а й складовою формування зрілішої, відкритішої та передбачуванішої системи вироблення державної політики, що відповідає потребам бізнесу, суспільства та європейської інтеграції.