Олексій Шевчук

Пожиттєві PEP як латентна кампанія впливу: Олексій Шевчук про ризики для України

Годин Оприлюднено

Під час виступу на публічній дискусії «Скасування пожиттєвих PEP: крок до оновлення державної служби» голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук заявив, що ініціативи щодо запровадження пожиттєвого статусу політично значущих осіб (PEP) можуть мати ознаки спланованої та латентної кампанії впливу на державні процеси.

За його словами, у публічному просторі активно поширюються маніпуляції щодо необхідності довічного фінансового моніторингу осіб, які мали відношення до державної служби, а також членів їхніх родин.

PEP як каральний механізм

Олексій Шевчук наголосив, що довічний статус PEP фактично перетворює інструмент фінансового моніторингу на каральний механізм.

«Мова йде не про боротьбу з корупцією, а про систему постійного контролю, яка поширюється на людину і її родину. Це суперечить принципу пропорційності та міжнародній практиці», — зазначив він.

Він підкреслив, що в Європейському Союзі статус PEP є обмеженим у часі (як правило — 12 місяців) з подальшим переглядом, тоді як в Україні формується підхід до його фактичної безстроковості.

Вплив на державну службу

За словами Шевчука, проблема пожиттєвого статусу PEP безпосередньо впливає на кадровий потенціал держави.

«Сильні фахівці з бізнесу готові йти на державну службу на кілька років, але не готові до довічного фінансового контролю для себе та своїх родин», — наголосив він.

Це, за його словами, створює системний бар’єр для залучення професіоналів до державного управління.

Ознаки системного впливу

Олексій Шевчук також зазначив, що просування ідеї пожиттєвих PEP може використовуватися як інструмент непрямого контролю над державними інституціями.

Такий підхід формує атмосферу постійного ризику та стримує людей від участі в публічному секторі.

Альтернатива: ризик-орієнтована модель

У своєму виступі він наголосив на необхідності переходу до ризик-орієнтованого підходу, який відповідає міжнародним стандартам.

Зокрема:

  • обмеження строку статусу PEP після завершення публічної функції;
  • перегляд статусу після визначеного періоду (наприклад, 12 місяців);
  • застосування фінансового моніторингу лише за наявності реальних ризиків;
  • недопущення автоматичного поширення контролю на членів родини.

Ініціатива APEX Council

Окремо було озвучено ініціативу створення міжгалузевої експертної ради APEX Council, яка надаватиме незалежні висновки щодо фінансових ризиків PEP після завершення публічної служби.

У Національній асоціації лобістів України наголошують, що інститут PEP має залишатися інструментом контролю, а не довічного обмеження.

Ключовим принципом має бути пропорційність та баланс між антикорупційними механізмами і здатністю держави залучати професійні кадри.

Ще новини