Незалежна професійна діяльність лобіста та коди КВЕД: практичний вимір для регіонів

Автор: Валерія Голованова, лобістка, членкиня НАЛУ, голова ГО «Інститут бізнес-освіти», членкиня Ради підприємців при Сумській міській раді, Голова Сумського обласного осередку НАЛУ

Прийняття Закону України «Про лобіювання» стало важливим етапом формування прозорого та цивілізованого ринку представництва інтересів в Україні. Разом із тим нове законодавство поставило перед практиками низку питань, які потребують додаткового правового та податкового осмислення.

Для представників регіонального бізнесу, громадських організацій та майбутніх суб’єктів лобіювання сьогодні особливо актуальними є два питання:

• чи може лобіст здійснювати діяльність як незалежну професійну діяльність без реєстрації фізичної особи-підприємця;
• які коди КВЕД доцільно використовувати для здійснення лобістської діяльності до моменту внесення відповідних змін до національних класифікаторів.

Незалежна професійна діяльність: правова невизначеність залишається

Відповідно до підпункту 14.1.226 Податкового кодексу України самозайнятою особою є фізична особа-підприємець або особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.

Серед видів незалежної професійної діяльності законодавець прямо називає діяльність адвокатів, нотаріусів, арбітражних керуючих, аудиторів, лікарів, науковців та представників інших професій, пов’язаних із наданням інтелектуальних послуг.

Водночас лобіювання у цьому переліку наразі прямо не згадується.

Саме це створює певну правову невизначеність для осіб, які планують здійснювати лобістську діяльність на професійній основі.

З одного боку, лобіювання має всі ознаки інтелектуальної професійної діяльності, яка здійснюється самостійно, на власний ризик і поза межами трудових відносин. За своєю природою така діяльність є близькою до адвокатської, консультаційної та експертної практики.

Крім того, Закон України «Про лобіювання» фактично визнає лобіювання окремим професійним видом діяльності.

З іншого боку, відсутність прямої згадки про лобіювання у Податковому кодексі створює ризик різного трактування відповідних норм контролюючими органами.

Саме тому на практиці сьогодні найбільш безпечним варіантом здійснення лобістської діяльності залишається реєстрація фізичної особи-підприємця.

Водночас НАЛУ послідовно підтримує необхідність усунення цієї законодавчої прогалини шляхом внесення відповідних змін до Податкового кодексу України або надання офіційних роз’яснень з боку Державної податкової служби України.

Які коди КВЕД використовувати лобісту

Окремою практичною проблемою є відсутність у класифікаторі ДК 009:2010 спеціального коду економічної діяльності для лобіювання.

На сьогодні суб’єкти лобіювання вимушені використовувати суміжні види економічної діяльності, які найбільш повно відображають зміст їхньої роботи.

Серед кодів, які можуть застосовуватися на практиці, варто виділити:

КВЕД 70.22
«Консультування з питань комерційної діяльності й керування»

Саме цей код сьогодні найчастіше використовується особами, які надають послуги у сфері взаємодії бізнесу з органами державної влади, регуляторної політики та стратегічного консалтингу.

З огляду на його зміст він може розглядатися як найбільш універсальний варіант для суб’єктів лобіювання.

КВЕД 70.21
«Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю»

Даний код охоплює комунікаційну складову діяльності, включаючи взаємодію з медіа, громадськістю та органами влади.

Він може бути особливо актуальним для фахівців, діяльність яких поєднує лобіювання та GR-комунікації.

КВЕД 82.99
«Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.»

Може використовуватися як додатковий код для окремих видів діяльності, пов’язаних із представництвом інтересів клієнтів.

КВЕД 69.10
«Діяльність у сфері права»

Доцільний для юристів та адвокатів, які поєднують правову практику із супроводом процесів взаємодії з органами державної влади.

Водночас коди, пов’язані із функціонуванням органів державної влади, зокрема 84.11 та 84.13, не можуть використовуватися приватними суб’єктами лобіювання.

Практичний підхід для регіонів

Аналіз практики реєстрації суб’єктів лобіювання у регіонах свідчить про те, що найбільш поширеним рішенням є використання КВЕД 70.22 як основного виду діяльності.

За наявною практикою реєстрації ФОП у 2025–2026 роках саме цей код найчастіше використовується особами, які працюють у сфері GR, взаємодії з органами влади та лобіювання.

Водночас ключовим залишається не лише правильний вибір КВЕД, а й відповідність фактичної діяльності змісту обраного виду економічної діяльності.

Саме тому важливо, щоб формулювання договорів, актів виконаних робіт та інших первинних документів відповідали характеру послуг, які фактично надаються клієнтам.

Що потребує вдосконалення

Перші місяці практичного впровадження Закону України «Про лобіювання» демонструють необхідність подальшого вдосконалення нормативного регулювання.

Серед першочергових завдань професійної спільноти можна виділити:

• підготовку офіційних роз’яснень щодо можливості здійснення лобістської діяльності як незалежної професійної діяльності;
• розробку методичних рекомендацій щодо вибору КВЕД для суб’єктів лобіювання;
• внесення змін до Податкового кодексу України з метою включення лобіювання до переліку видів незалежної професійної діяльності;
• формування єдиної правозастосовної практики для всіх регіонів України.

Висновок

Лобіювання поступово стає повноцінною частиною правового поля України.

Разом із розвитком професії мають формуватися зрозумілі правила щодо податкового статусу суб’єктів лобіювання, порядку їхньої реєстрації та вибору видів економічної діяльності.

Для регіонів ці питання мають особливе значення, адже саме на місцевому рівні відбувається практичне впровадження нових механізмів взаємодії бізнесу, громадянського суспільства та держави.

Національна асоціація лобістів України продовжує працювати над формуванням професійних стандартів ринку та готова долучатися до підготовки пропозицій щодо вдосконалення законодавства у сфері лобіювання.