УСПП та НАЛУ ініціювали зміни до регулювання експлуатації вантажних вагонів в умовах війни

Національна асоціація лобістів України спільно з Українським союзом промисловців та підприємців реалізувала важливий напрям з опрацювання підзаконних нормативних актів у сфері регулювання залізничного транспорту.

Йдеться про проблему механічного списання вантажних вагонів виключно за віковим критерієм, що, на думку представників бізнесу та галузевих експертів, створює серйозні ризики для економіки, логістики та оборонної стійкості держави в умовах повномасштабної війни.

Український союз промисловців і підприємців та Національна асоціація лобістів України звернулися до Віце-прем’єр-міністра з відновлення України – Міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби щодо необхідності вдосконалення чинного регулювання у сфері продовження строку експлуатації вантажних вагонів.

Підставою для звернення стали численні звернення галузевих асоціацій та учасників ринку залізничних перевезень щодо ризиків, які виникають через чинний підхід до списання вагонів.

Для комплексного опрацювання проблематики при УСПП та Антикризовому штабі стійкості економіки в умовах воєнного стану було створено спеціальну експертну групу за участю представників АТ «Укрзалізниця», виробників рухомого складу, операторів вагонного парку, вагонобудівних та вагоноремонтних підприємств, галузевих асоціацій, незалежних експертів, а також представників Національної асоціації лобістів України.

Лобісти Національної асоціації лобістів України представлені у складі робочої групи. Секретарем робочої групи є представниця команди НАЛУ Людмила Кожура.

У межах роботи експертної групи було проаналізовано чинне регулювання, зокрема положення Наказу Міністерства інфраструктури України №647 від 30 листопада 2021 року «Про затвердження Порядку проведення комплексу діагностичних, ремонтних та реєстраційних операцій, спрямованих на продовження строку експлуатації вантажних вагонів».

Саме цей документ визначає механізм продовження строку служби вагонів, критерії оцінки їх технічного стану та процедуру ухвалення рішень щодо подальшої експлуатації рухомого складу.

В УСПП наголошують, що чинна модель значною мірою базується на календарних обмеженнях строку служби вагонів і не повною мірою враховує їх фактичний технічний стан, а також сучасні можливості вагоноремонтної галузі щодо проведення діагностики, ремонту та відновлення залишкового ресурсу.

«В умовах війни країна не може дозволити собі штучне скорочення логістичних можливостей без комплексної оцінки наслідків для економіки, експорту та забезпечення критичних потреб держави», — наголошують представники бізнес-спільноти.

Сьогодні залізнична логістика є одним із ключових елементів економічної стійкості країни. Саме залізницею забезпечуються перевезення продукції аграрного сектору, гірничо-металургійного комплексу, хімічної промисловості, енергетики, будівельної галузі та інших стратегічних напрямів економіки.

Особливо актуальною проблема є в умовах воєнного стану та майбутнього повоєнного відновлення України, коли достатня кількість вантажних вагонів є критично важливою для підтримки експорту, перевезення стратегічних вантажів і безперебійної роботи промисловості.

За оцінками учасників ринку, масове списання вагонів без комплексної технічної оцінки може призвести до дефіциту рухомого складу, подорожчання перевезень та суттєвого фінансового навантаження на українських виробників, які вже працюють в умовах складної воєнної логістики.

У межах напрацьованих пропозицій експертна група пропонує внести до наказу №647 низку змін, зокрема:

• дозволити продовження строку експлуатації вагонів понад нормативний термін за умови успішного проходження комплексного технічного обстеження;
• розширити перелік суб’єктів, які можуть проводити діагностичні, ремонтні та реєстраційні операції;
• створити механізм акредитації підприємств, уповноважених проводити технічне інспектування вагонів;
• розробити державну програму відновлення та розвитку транспортного комплексу України із механізмами стимулювання оновлення рухомого складу.

Окремо пропонується на період дії воєнного стану та шість місяців після його завершення залишити функції проведення відповідних процедур за профільним інститутом Укрзалізниці.

НАЛУ підкреслює, що цей кейс є прикладом практичного та професійного лобіювання, коли бізнес, експертне середовище та державні інституції спільно працюють над системними рішеннями для економічної стійкості держави та стабільності критичної інфраструктури України.