Лобіст у Реєстрі — це вже не «анонім»: як змінюється культура прозорого лобіювання в Україні

Це стаття в блозі Дмитра Бузанова на glavcom.ua — не лише про окреме голосування у Верховній Раді. Це історія про те, як в Україні починає працювати нова інституційна реальність: лобістська діяльність стає відкритою, а твердження про «анонімний вплив» дедалі частіше можна перевірити за допомогою офіційних даних.

Голосування 10 червня 2026 року щодо законопроєкту №14245 стало одним із перших масштабних прикладів, коли суспільство отримало можливість порівняти публічні політичні заяви з інформацією, що міститься у Реєстрі прозорості. І це, без перебільшення, є одним із найважливіших наслідків запровадження Закону України «Про лобіювання».

Реєстр прозорості змінює правила гри

Тривалий час слово «лобіст» в українському суспільстві асоціювалося з неформальним впливом, кулуарними домовленостями та невідомими гравцями. Саме тому однією з ключових цілей Закону України «Про лобіювання» стало створення механізму, який робить представництво інтересів відкритим і підзвітним.

Сьогодні зареєстрований лобіст — це не анонімна особа. Інформація про суб’єктів лобіювання, їхніх клієнтів, сфери діяльності, комунікації та звітність стає доступною для суспільства через Реєстр прозорості.

Це означає, що будь-які твердження про вплив на політичні рішення можуть перевірятися фактами, а не припущеннями.

Від політичної риторики до фактів

Публічна дискусія навколо окремих законопроєктів демонструє, що політична культура ще не повністю адаптувалася до нових правил.

Теза про «анонімних лобістів», які нібито впливають на ухвалення рішень, дедалі частіше не відповідає реальності. Якщо суб’єкти лобіювання зареєстровані, їхні контакти відображені у Реєстрі прозорості, а комунікація здійснюється в межах закону, суспільство отримує можливість самостійно оцінювати характер такого впливу.

Саме в цьому і полягає головна мета прозорого лобіювання — не обмежити комунікацію між бізнесом та владою, а зробити її відкритою, зрозумілою та підзвітною.

Прозорість потребує нової культури

Запуск Реєстру прозорості — це лише перший крок.

Для повноцінного функціонування нового інституту необхідно формувати культуру взаємодії між народними депутатами, органами влади, бізнесом, лобістами та громадянським суспільством.

Це стосується не лише технічного виконання вимог закону, а й публічної комунікації, коректного використання даних Реєстру, розуміння меж законного лобіювання та відмінностей між прозорим представництвом інтересів і прихованим впливом.

Роль професійної освіти

Саме тому одним із пріоритетів Національної асоціації лобістів України та Вищої школи лобіювання є професійна освіта у сфері лобіювання та представництва інтересів.

Проведення навчальних заходів, круглих столів та професійних дискусій за участю народних депутатів, представників органів влади, бізнесу та експертів сприятиме формуванню спільного розуміння нових правил.

Висновок

Реєстр прозорості — це не інструмент боротьби з бізнесом і не механізм політичного тиску.

Це нова мова взаємодії між владою та суспільством, де кожен учасник процесу може відкрито представляти свої інтереси, а громадяни — бачити, хто, як і з якою метою впливає на публічні рішення.

І саме від того, наскільки швидко українська політична та професійна спільнота адаптується до цієї культури відкритості, залежатиме успіх реформи лобіювання в Україні.

Дмитро Бузанов, адвокат, лобіст, член Національної асоціації лобістів України