Хто представляє інтереси українських церков у парламенті: Олексій Шевчук закликав до відкритої дискусії
Питання парламентського представництва інтересів релігійних громад України та можливостей професійного лобіювання у законодавчому процесі стало темою публічної дискусії за участю Православної Церкви України та Національної асоціації лобістів України. Ініціативу обговорення підняв голова правління НАЛУ Олексій Шевчук.

У центрі уваги — питання, наскільки ефективно інтереси українських конфесій представлені у Верховній Раді та чи існують достатні механізми для системної взаємодії релігійних організацій із законодавчою владою.
Як наголосив Олексій Шевчук, Україна є світською державою, однак принцип відокремлення церкви від держави не повинен означати відсутності діалогу між релігійними громадами та парламентом.
Йдеться про представництво інтересів Православної Церкви України, Української греко-католицької церкви, Римо-католицької церкви в Україні та протестантських громад на рівних умовах, із дотриманням конституційних гарантій свободи совісті та рівності релігійних організацій.
Які питання потребують законодавчої уваги?
Релігійні громади стикаються з широким спектром питань, що потребують належного правового регулювання та взаємодії з органами державної влади.

Серед ключових напрямів, на які звернув увагу Олексій Шевчук:
- Податкова політика. Оподаткування церковного майна, монастирських господарств, благодійної діяльності та невеликих виробництв при релігійних громадах, а також питання місцевих податків.
- Освіта. Розвиток релігієзнавства, викладання духовної етики, вивчення історії релігій та формування освітніх програм із дотриманням свободи совісті.
- Монастирські господарства. Створення умов для розвитку традиційного землеробства, локального виробництва, ремесел, екологічних ініціатив, діяльності монастирських братств і сестринств.
- Церковна видавнича справа. Підтримка релігійних видавництв, друкарень, просвітницьких і культурних проєктів.
- Майно та розвиток громад. Правовий захист церковного майна, питання землекористування, реставрація храмів і збереження культурної спадщини.
Ці напрями виходять за межі суто внутрішнього життя релігійних організацій і безпосередньо стосуються державної політики, законодавства та суспільних інтересів.
Роль професійного лобіювання у представництві церков
Окрему увагу Олексій Шевчук приділив інструментам взаємодії релігійних організацій із парламентом.
Релігійні організації не наділені правом законодавчої ініціативи, однак можуть формувати пропозиції щодо вдосконалення законодавства, брати участь у громадських консультаціях, взаємодіяти з народними депутатами, парламентськими комітетами та профільними громадськими організаціями.
У цьому контексті важливою є дискусія про роль професійного представництва інтересів та адвокації. Експертний супровід допомагає систематизувати потреби релігійних громад, підготувати обґрунтовані пропозиції та донести їх до учасників законодавчого процесу.
Водночас такі механізми мають застосовуватися з урахуванням чинного законодавства. Закон України «Про лобіювання» № 3606-IX, який набрав чинності 1 вересня 2025 року, встановлює правові засади лобістської діяльності та вимоги до її прозорості. Зокрема, законодавче визначення лобіювання пов’язане з комерційними інтересами, тому правову природу конкретних форм представництва інтересів релігійних організацій необхідно оцінювати окремо.
Відкрита дискусія про рівне представництво конфесій
Олексій Шевчук наголошує, що метою порушеної дискусії не є втручання церкви у державне управління або створення привілеїв для окремих конфесій.
Йдеться про формування зрозумілих і рівних механізмів комунікації між релігійними громадами та законодавчою владою, які відповідатимуть Конституції України, принципам свободи совісті та рівності всіх релігійних організацій перед законом.
«Церква відокремлена від держави, але її законні інтереси не повинні бути відокремлені від законодавчого процесу», — зазначив Олексій Шевчук.
Національна асоціація лобістів України вважає важливим розвиток професійної дискусії про механізми представництва суспільних інтересів, зокрема тих, що стосуються релігійних організацій та їхніх громад.

До обговорення запрошуються представники всіх конфесій, духовенство, правники, народні депутати, експертне середовище та громадськість.
Ключові питання дискусії: чи потрібен у Верховній Раді окремий механізм системної взаємодії з релігійними громадами, наскільки ефективними є наявні парламентські інструменти та яку роль у цьому процесі можуть відігравати професійні представники інтересів?







