Захист українських інновацій: навіщо потрібна реформа патентних повірених
За кожною торговельною маркою чи винаходом стоять інвестиції, праця та плани на розвиток. Проте надійність їхнього правового захисту залежить і від того, кому бізнес довіряє представляти свої інтереси. Як підтвердити компетентність такого фахівця, гарантувати конфіденційність і забезпечити відповідальність за професійні порушення? Саме ці питання стали основою дискусії про реформу інституту патентних повірених.
10 листопада 2026 року в Укрінформі за сприяння та організації Національної асоціації лобістів України відбувся круглий стіл «Професійне представництво у сфері інтелектуальної власності: діалог держави, бізнесу та професійної спільноти». Модератором заходу виступив голова правління НАЛУ Олексій Шевчук. У центрі обговорення – підготовлений фахівцями проєкт закону «Про професійних представників у справах інтелектуальної власності».
Серед учасників та спікерів заходу – Анатолій Кодинець, директор Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, доктор юридичних наук, професор; Наталія Дика, патентна повірена України, радниця АО «Barristers»; Дар’я Тимченко, патентна повірена України, адвокатка, керуюча партнерка Create Law; Костянтин Зеров, патентний повірений України, адвокат, кандидат юридичних наук; Діна Єрус, патентна повірена України, радниця з питань інтелектуальної власності корпорації «Біосфера», Петро Боровик, патентний повірений України, керуючий партнер ЮК «Боровик та партнери»; Леонід Черепов, патентний повірений, кандидат технічних наук, член правління Всеукраїнської асоціації патентних повірених України, президент української групи UNION; Антон Коваль, адвокат, патентний повірений України, партнер патентно-юридичної агенції «Дубинський і Ошарова»; Оксана Кашинцева, кандидатка юридичних наук, начальниця відділу «Центр розвитку права інтелектуальної власності» УКРНОІВІ; Наталія Борсук, докторка юридичних наук, професорка кафедри приватного права КНЕУ імені Вадима Гетьмана.
Професія патентного повіреного в Україні існує давно. Однак, як пояснила Дар’я Тимченко, її регулювання залишається фрагментарним: окремі положення закріплені в законах, тоді як значну частину правил визначають підзаконні акти. Робоча редакція законопроєкту, яку вона підготувала спільно з Костянтином Зеровим, покликана вибудувати цілісну систему професійної діяльності.
Йдеться про зрозумілі вимоги до кваліфікації, гарантії незалежності, професійну таємницю, обов’язкові етичні стандарти та процедури дисциплінарної відповідальності. Організацію атестації пропонується передати професійному самоврядуванню, а проводити її — щонайменше раз на рік. Для кандидатів це питання реальної можливості увійти до професії, для клієнтів – можливості обирати серед кваліфікованих фахівців.
Ключова теза Дар’ї Тимченко – нові повноваження професійної спільноти мають супроводжуватися відповідальністю. Самоврядування повинно забезпечувати дотримання стандартів, розгляд професійних порушень і можливість оскаржувати рішення. Водночас чинні патентні повірені, за запропонованою моделлю, зберігатимуть статус і спеціалізації без повторної атестації.
Саме доступність професії стала одним із важливих акцентів Наталії Дикої. Вона запропонувала зберегти за резидентами право самостійно вести справи перед Національним органом інтелектуальної власності, а зовнішнє професійне представництво доручати атестованим патентним повіреним.
Водночас, за її позицією, виключне представництво має супроводжуватися прозорим допуском до професії, регулярною атестацією та дієвою відповідальністю. Розширення повноважень потребує гарантій того, що професійне середовище залишатиметься відкритим.
Ще одна теза Наталії Дикої – реформу доцільно впроваджувати поетапно. Загальні правила представництва резидентів вона пропонує пов’язати з ухваленням нового профільного закону, а вимоги до представництва перед колегіальними органами НОІВ, насамперед Апеляційною палатою, розглянути як перший практичний крок. На її думку, належна підготовка представників також допоможе зменшити кількість помилок у документах, повторних запитів і процедурних затримок.
Для бізнесу ця дискусія має цілком практичний вимір. Діна Єрус наголосила на перевагах прямої співпраці з атестованим фахівцем: зрозумілій комунікації, прозорому бюджетуванні та персональній професійній відповідальності. Завдання повіреного охоплює також аудит інтелектуальних активів, вибір стратегії правової охорони й планування захисту на закордонних ринках.
Діна Єрус акцентувала на тому, що бізнесу потрібна продумана система захисту, яка враховує його майбутнє зростання. Це означає належний вибір класів товарів і послуг для торговельної марки, оцінку патентного середовища та планування міжнародної охорони відповідно до конкретних ринків. Пряма робота з повіреним, за її оцінкою, також дозволяє уникати додаткових посередницьких націнок.
Роль Національної асоціації лобістів України в цьому процесі – забезпечити майданчик, на якому професійні ініціативи можна обговорити з урахуванням потреб бізнесу та держави. Адже правила представництва впливатимуть і на конкуренцію на ринку послуг, і на витрати заявників, і на якість взаємодії з профільними установами.
Представлений документ залишається робочою редакцією. Подальшого узгодження потребують, зокрема, межі виключного представництва та модель ведення професійного реєстру. Автори запросили подавати конкретні пропозиції до 1 грудня 2026 року.
Успіх реформи визначатиметься тим, чи зможе підприємець довірити професіоналу свої розробки, отримати компетентний супровід і мати зрозумілий механізм захисту в разі порушень. Саме такий результат надає професійній дискусії ширшого економічного значення.
