Протокол Берклі залишається ключовим міжнародним стандартом документування воєнних злочинів, однак потребує адаптації до сучасних викликів — експерти
Протокол Берклі сьогодні фактично є базовим міжнародним стандартом у сфері документування та фіксації воєнних злочинів, однак сучасні виклики, пов’язані з повномасштабною війною Російської Федерації проти України, вимагають його подальшого розвитку та адаптації.
Про це заявив Голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук під час професійної дискусії в Укрінформі на тему: «Імплементація Протоколу Берклі в Україні: від міжнародного стандарту до національної процесуальної практики».
За словами Шевчука, Протокол Берклі вже став міжнародним орієнтиром у питаннях документування міжнародних злочинів та роботи з цифровими доказами, однак розвиток технологій і специфіка сучасної війни формують нові виклики для міжнародної правової системи.
«Протокол Берклі є золотим стандартом документування та фіксації воєнних злочинів. Водночас війна змінюється, технології змінюються, цифрове середовище постійно трансформується. І очевидно, що сам Протокол Берклі також потребує певного доопрацювання з урахуванням тих обставин, з якими сьогодні стикається Україна», — наголосив Олексій Шевчук.
Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, академік Національної академії правових наук України Василь Костицький також підтримав необхідність подальшого розвитку нормативної бази у цій сфері.
На його переконання, Україна має не лише інтегрувати міжнародні стандарти у власну правову систему, а й формувати законодавчі механізми їхньої практичної реалізації. Зокрема, йшлося про необхідність підготовки окремого законопроєкту щодо імплементації Протоколу Берклі в українське законодавство.
Під час дискусії директорка Юридичного інституту КНЕУ імені Вадима Гетьмана, докторка юридичних наук Людмила Кожура детально пояснила правову природу Протоколу Берклі щодо розслідування з використанням цифрових відкритих джерел.
За її словами, йдеться про міжнародний рекомендаційний стандарт, розроблений під егідою Управління Верховного комісара ООН з прав людини спільно з експертами Каліфорнійського університету в Берклі.
«Метою Протоколу Берклі є формування професійних стандартів збору, перевірки, збереження та використання цифрової інформації з відкритих джерел для документування порушень прав людини, міжнародних злочинів та потенційного використання цих матеріалів у судових процесах. Фактично це спроба перетворити хаотичний цифровий контент на юридично надійний доказовий матеріал», — пояснила Кожура.
Вона зазначила, що сучасні війни залишають після себе не лише фізичні наслідки, але й величезний цифровий слід.
Як приклад Кожура навела міжнародне розслідування катастрофи рейсу MH17 на Донбасі, яке продемонструвало можливості використання відкритих цифрових джерел для реконструкції міжнародних злочинів.
«Саме тоді світ побачив, що геолокація, фото, аналіз відео, часові мітки та інші елементи цифрової інформації можуть бути не просто інформаційним шумом, а потужним доказовим ресурсом», — зазначила вона.
Ще одним показовим прикладом, за словами експертки, став сирійський конфлікт, під час якого міжнародні слідчі нерідко взагалі не мали фізичного доступу до місць подій, а державні архіви були знищені або недоступні.
«У певних випадках відкриті цифрові джерела стали не допоміжним, а фактично єдиним механізмом документування міжнародних злочинів», — наголосила Кожура.
Водночас вона звернула увагу на серйозну проблему довіри до цифрових доказів.
«Цифровий матеріал не є автоматичною істиною. Його можна монтувати, редагувати, виривати з контексту, змінювати часові параметри або створювати за допомогою технологій deepfake. Саме тому міжнародна спільнота потребувала створення єдиного стандарту роботи з такими матеріалами», — пояснила директорка Юридичного інституту.
На її переконання, Протокол Берклі фактично створив для цифрових доказів те, що свого часу класична криміналістика створила для речових доказів — систему довіри та процедурної перевірки.
«Якщо злочин зафіксований, але не може бути юридично використаний у суді — це означає втрату справедливості. Якщо право не адаптується до цифрової реальності, цифрова реальність почне існувати поза межами права», — підкреслила Кожура.
Окремо вона наголосила, що війна в Україні вже стала однією з найбільш документованих війн сучасності.
Йдеться про події у Бучі, Ірпені, Маріуполі, Ізюмі, депортацію українських дітей, удари по цивільній інфраструктурі та злочини проти військовополонених.
При цьому значна частина первинної інформації щодо цих злочинів існує саме у цифровому форматі.
Кожура зазначила, що Міжнародний кримінальний суд уже активно працює з цифровими доказами, а такі держави, як США та Велика Британія, інтегрують Open Source Evidence у кримінальні провадження.
«Світ уже не дискутує про те, чи можуть цифрові матеріали бути доказами. Сьогодні дискусія точиться навколо стандартів їхньої допустимості та процесуального оформлення. І тут Україна має не просто наздоганяти міжнародну практику, а формувати її», — заявила експертка.
Старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України Олександр Кравченко повідомив, що правоохоронці вже фактично використовують окремі принципи Протоколу Берклі у своїй роботі.
За його словами, слідчі активно працюють із відеоматеріалами, перевіряють автентичність фотографій, аналізують цифрові сліди та співставляють ці дані з показами потерпілих.
«Ми перевіряємо відео, аналізуємо, чи були маніпуляції із фотографіями, співставляємо матеріали між собою та комплексно працюємо з доказами і потерпілими», — зазначив Кравченко.
Заступник начальника управління запобігання, виявлення та припинення правопорушень Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ Роман Литвин повідомив, що Міністерство оборони вже працює над розробкою двох проєктів нормативних актів щодо службових перевірок та службових розслідувань, у яких враховуються окремі принципи Протоколу Берклі.
Він також підтвердив, що Військова служба правопорядку активно використовує OSINT-матеріали у своїй діяльності.
«Ми працюємо з відкритими цифровими джерелами та перевіряємо інформацію, отриману через OSINT-можливості», — зазначив Литвин.
Водночас представник ВСП звернув увагу на наявність низки міжвідомчих проблем у роботі з цифровими доказами.
За його словами, Військова служба правопорядку не має власних органів досудового розслідування, тому всі отримані матеріали змушена передавати іншим правоохоронним органам відповідно до підслідності.
«Сьогодні існують проблеми щодо передачі цих матеріалів, збереження їхньої ідентичності, відсутності міжвідомчих протоколів взаємодії, а також процедур цифрової безпеки під час передачі цифрових доказів», — заявив Литвин.
Він підкреслив, що саме тому питання повноцінної імплементації Протоколу Берклі є надзвичайно важливим для Військової служби правопорядку та інших правоохоронних органів України.
