У Києві обговорили необхідність відкритого адвокаційного реєстру та прозорих правил у сфері представництва інтересів

26 червня 2026 року в пресцентрі УНІАН відбулося публічне обговорення на тему: «Чому країні потрібен адвокаційний реєстр? Який статус закону про реєстр грантових організацій та чому він має бути відкритим? Хто блокує реформу сектору адвокації в Україні?».

Участь у дискусії взяли представники професійної спільноти, правники, експерти з питань лобіювання, адвокації, євроінтеграції та інформаційної політики.

Відкриваючи обговорення, Голова Правління Національної асоціації лобістів України, Голова комітету лобіювання НААУ Олексій Шевчук наголосив на необхідності переходу від неформальних і непрозорих практик впливу на органи влади до зрозумілої, відкритої та підзвітної системи представництва інтересів.

У центрі дискусії були три ключові питання: запровадження реєстру агентів впливу як інструменту прозорості та національної безпеки, стан законодавчої ініціативи щодо реєстру грантових організацій, а також інституційні перешкоди реформування сектору адвокації суспільних інтересів в Україні.

Під час першої частини заходу адвокат, кандидат юридичних наук, доцент Кирило Легких звернув увагу на міжнародний досвід функціонування реєстрів іноземного впливу та необхідність обговорення можливості створення в Україні механізму, який дозволить суспільству і державі бачити реальних суб’єктів впливу на процес ухвалення публічних рішень.

Водночас спікер наголосив, що запровадження такого реєстру може нести ризики звуження прав, посилення додаткового контролю з боку держави, стигматизації відповідних організацій та фізичних осіб, а також використання самого визначення «агент впливу» у пропагандистських цілях.

За його підходом, відкритість у цій сфері має розглядатися не як формальна бюрократична вимога, а як елемент захисту державності, демократичного процесу та інформаційної безпеки. Особливо в умовах війни питання прозорості джерел фінансування, бенефіціарів та каналів впливу набуває не лише політичного, а й безпекового значення.

Окрему увагу учасники приділили європейському контексту. Експерт з євроінтеграції Андрій Левковець, який долучився до заходу онлайн, окреслив загальну логіку європейських підходів до прозорості представництва інтересів, зокрема у частині впливу третіх країн на демократичні процеси. Йшлося про те, що Україна, рухаючись шляхом європейської інтеграції, має не уникати складних питань прозорості, а формувати власні правові механізми з урахуванням європейських стандартів, національної безпеки та гарантій діяльності громадянського суспільства.

Член Етичної Ради Національної асоціації лобістів України, доктор соціологічних наук, професор Віктор Щербина у своєму виступі наголосив, що проблема адвокації суспільних інтересів в Україні є значно ширшою, ніж питання окремого реєстру чи окремої законодавчої ініціативи.

За його словами, сьогодні йдеться про якість демократії, здатність суспільства бути почутим та правила, за якими формуються публічні рішення. В Україні досі відсутнє єдине нормативне розуміння того, що саме є адвокацією суспільних інтересів, які інструменти є допустимими, хто може вважатися легітимним представником відповідних інтересів і якими мають бути стандарти такої діяльності.

Віктор Щербина звернув увагу, що відсутність чітких меж між адвокацією, громадською участю, професійним представництвом інтересів і лобізмом створює простір для маніпуляцій, недовіри та вибіркового доступу до центрів ухвалення рішень. У таких умовах добросовісні учасники процесу часто опиняються у менш захищеному становищі, ніж ті, хто користується неформальними зв’язками та непрозорими механізмами впливу.

Саме тому, на думку спікера, створення прозорих правил не є обмеженням громадської активності. Навпаки, це спосіб захистити чесну конкуренцію, довіру до громадського сектору, професійну адвокацію та саму ідею суспільного інтересу.

Окремо було підкреслено роль Національної асоціації лобістів України як інституції, що послідовно працює над формуванням професійних стандартів, етичних підходів і прозорих процедур у сфері представництва інтересів. У цьому контексті НАЛУ фактично виступає майданчиком для переходу від неформальних практик до цивілізованої, публічної та законної моделі взаємодії між суспільством, бізнесом і державою.

У третій частині дискусії адвокат, лобіст, заступник голови Комітету НААУ з питань інформаційної політики та взаємодії із засобами масової інформації Дмитро Бузанов зосередився на питанні реєстру грантових організацій, відкритості фінансування та ризиках прихованого впливу.

Він наголосив, що невизначеність і відсутність формалізації у цій сфері несуть реальні загрози. На його переконання, в умовах війни прозорість фінансових каналів і джерел впливу є питанням не лише адміністративної відкритості, а й національної безпеки.

Дмитро Бузанов навів аналогію з «тіньовим флотом», ефективність якого базується на непрозорості структури власності, реальних бенефіціарів і кінцевої мети діяльності. За його словами, подібна логіка може існувати і в публічному секторі, коли організація або окремі експерти формально діють під благородними гаслами, однак суспільство не бачить, хто є реальним джерелом фінансування та чиї інтереси просуваються через відповідні ініціативи.

Спікер підкреслив, що без відкритої інформації про джерела фінансування, мету грантової підтримки та напрями використання коштів складно відрізнити органічну громадську ініціативу від прихованого інструменту впливу. Водночас відкритий реєстр може стати не лише інструментом контролю, а й захистом репутації самого громадського сектору, оскільки саме непрозорість створює підстави для маніпулятивних узагальнень і дискредитації доброчесних організацій.

Учасники обговорення також звернули увагу, що Україна вже має практичний досвід запуску реєстрів у сфері прозорості лобіювання. Закон України «Про лобіювання» та Реєстр прозорості стали важливим кроком до легалізації і відкритості представництва інтересів. Тому подальше врегулювання адвокаційної діяльності та відкритості грантового сектору має розглядатися як логічне продовження вже розпочатої реформи.

За результатами дискусії було наголошено на необхідності широкого професійного та громадського обговорення майбутніх законодавчих підходів. Серед пропозицій, озвучених під час заходу, – залучення представників громадського сектору, професійних об’єднань, правників, експертів та профільних парламентських комітетів до напрацювання законодавчого поля щодо відкритості адвокаційної діяльності та прозорості впливу на органи державної влади.

Підсумовуючи обговорення, учасники дійшли спільного висновку: прозорість не повинна сприйматися як загроза для громадянського суспільства. Вона має стати інструментом довіри, захисту доброчесних організацій, протидії прихованому впливу та формування рівних правил для всіх учасників процесу.

Реформа сектору адвокації суспільних інтересів – це не лише питання окремого реєстру чи технічного адміністрування даних. Це питання того, чи зможе Україна побудувати систему, у якій правила будуть важливішими за неформальні зв’язки, аргументи – сильнішими за кулуарний вплив, а суспільний інтерес – реально представленим у процесі ухвалення державних рішень.