Національна асоціація лобістів України представила повну аналітику ринку лобіювання за перше півріччя 2026 року

Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) презентує комплексне дослідження стану ринку лобіювання в Україні за перше півріччя 2026 року. Автором аналітики став член НАЛУ Дмитро Бузанов, який здійснив повний аналіз даних Реєстру прозорості НАЗК після завершення другої звітної кампанії відповідно до Закону України «Про лобіювання».

Дослідження є одним із найповніших оглядів українського ринку лобіювання та містить статистику щодо суб’єктів лобіювання, їх взаємодії з органами державної влади, предметів лобіювання, сфер державної політики, посадовців, із якими працювали лобісти, а також інформацію про найбільші задекларовані договори та законодавчі ініціативи.

Ринок лобіювання продовжує ставати більш прозорим

За результатами аналізу, за перше півріччя 2026 року було подано 154 звіти від суб’єктів лобіювання, у яких задекларовано 1 216 взаємодій із посадовими особами, 278 посадовців, 90 органів державної влади та 328 клієнтів і бенефіціарів. Крім того, 40 суб’єктів подали звітність уперше, що свідчить про поступове розширення ринку та зростання культури прозорого лобіювання.

Порівняно з попередньою звітною кампанією кількість задекларованих взаємодій збільшилася більш ніж утричі. Це свідчить насамперед про адаптацію учасників ринку до нових правил звітності та більш повне розкриття інформації у Реєстрі прозорості.

Хто став найактивнішими суб’єктами лобіювання

Окремий розділ аналітики присвячений рейтингу суб’єктів за кількістю взаємодій із посадовими особами.

Лідером стала The American Chamber of Commerce in Ukraine, яка задекларувала 437 взаємодій із представниками державної влади. До першої десятки також увійшли PRO Advisers, Європейська Бізнес Асоціація, Асоціація газовидобувних компаній України, Всеукраїнська аграрна рада та інші великі бізнес-об’єднання й компанії.

Які питання лобіювали найчастіше

Дослідження також демонструє, що найбільшу активність суб’єкти лобіювання проявляли навколо законопроєктів та нормативних актів у сферах економіки, податкової політики, енергетики, аграрного сектору та охорони здоров’я.

Саме ці напрями сьогодні формують основний порядок денний професійного лобіювання в Україні.

Найширше охоплення органів державної влади

Аналітика також показує, які суб’єкти працювали з найбільшою кількістю державних органів та посадовців. Це дозволяє оцінити не лише інтенсивність діяльності, а й масштаб комунікації кожного учасника ринку.

З ким взаємодіяли лобісти

У дослідженні вперше представлено рейтинг посадових осіб, які найчастіше згадувалися у звітах суб’єктів лобіювання.

Найбільшу кількість взаємодій було задекларовано з представниками Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Міністерства економіки, Міністерства охорони здоров’я та інших центральних органів виконавчої влади.

До яких органів влади зверталися найчастіше

Окремий блок дослідження присвячений органам державної влади, до яких суб’єкти лобіювання зверталися найактивніше.

Найбільша кількість взаємодій припала на Верховну Раду України, Міністерство економіки, Кабінет Міністрів України, Міністерство фінансів, Міністерство охорони здоров’я та інші центральні органи виконавчої влади.

Основні напрями лобіювання

Найбільш активними сферами лобіювання залишаються фінансова та податкова політика, економічний розвиток, енергетика, аграрний сектор, екологія та охорона здоров’я. Саме ці напрями формують основний масив комунікації між бізнесом, громадськими об’єднаннями та державними інституціями.

Від законопроєкту до закону

Окрему увагу Дмитро Бузанов приділив аналізу ефективності лобіювання. Дослідження демонструє, що низка законопроєктів, які були предметом задекларованої лобістської діяльності, вже стали законами України. Це вперше дозволяє простежити повний цикл — від лобіювання законодавчої ініціативи до її остаточного ухвалення парламентом.

Відкриті дані як основа професійної аналітики

Уся аналітика побудована виключно на відкритих даних Реєстру прозорості НАЗК та може бути незалежно перевірена. Саме використання відкритих державних даних дозволяє об’єктивно оцінювати розвиток ринку лобіювання, його прозорість та ефективність.

У Національній асоціації лобістів України зазначають, що подібні дослідження сприятимуть розвитку професійних стандартів лобістської діяльності, підвищенню довіри до інституту лобіювання та формуванню прозорого діалогу між державою, бізнесом і громадянським суспільством.