Національна асоціація лобістів підготувала методичні рекомендації щодо взаємодії суб’єктів лобіювання з органами місцевого самоврядування та депутатами місцевих рад
Одним із ключових результатів роботи Національної асоціації лобістів України є підготовлені Методичні рекомендації щодо взаємодії суб’єктів лобіювання, зареєстрованих у Реєстрі прозорості, з органами місцевого самоврядування та депутатами місцевих рад.
Документ розроблено як продовження представленої НАЛУ Дорожньої карти взаємодії «Лобіст – місцева рада / орган місцевого самоврядування». Дорожня карта визначила сім послідовних етапів прозорої взаємодії: від першого контакту та ідентифікації суб’єкта лобіювання до розгляду пропозицій, прийняття відповідного рішення, моніторингу його виконання й оцінки наслідків для громади, бізнесу та інших заінтересованих сторін.
Національна асоціація лобістів України продовжує системну роботу над формуванням професійної спільноти та впровадженням прозорих, доброчесних і юридично визначених правил здійснення лобіювання.
Як професійний майданчик, що об’єднує суб’єктів лобіювання, юристів, науковців, представників бізнесу, громадського сектору та органів публічної влади, НАЛУ напрацьовує методичні рекомендації, практичні алгоритми й роз’яснювальні матеріали. Їхня мета – сприяти формуванню єдиного підходу до розуміння та практичного застосування законодавства у сфері лобіювання, а також мінімізувати правові, корупційні й репутаційні ризики для всіх учасників відповідних правовідносин.
Рекомендації як практичний інструмент застосування закону
Підготовлені НАЛУ рекомендації мають методичний і роз’яснювальний характер. Вони не є нормативно-правовим актом, не встановлюють нових прав чи обов’язків і не підміняють офіційного тлумачення законодавства уповноваженими державними органами.
Водночас документ систематизує положення Закону України «Про лобіювання», антикорупційного законодавства, законодавства про місцеве самоврядування, статус депутатів місцевих рад та Правил етичної поведінки суб’єктів лобіювання. На цій основі запропоновано зрозумілі практичні механізми взаємодії між лобістами, депутатами, посадовими і службовими особами органів місцевого самоврядування.
Основу рекомендацій становлять принципи законності, відкритості, прозорості, доброчесності, рівності доступу та підзвітності. Суб’єкт лобіювання під час професійного контакту має належним чином ідентифікувати себе, повідомити про факт здійснення лобіювання, зазначити клієнта або бенефіціара, сферу та предмет лобіювання, а також конкретний нормативно-правовий акт чи його проєкт, на який спрямовується вплив.
Окрему увагу приділено правовому розмежуванню лобіювання та інших законних форм взаємодії з органами публічної влади. Не кожне звернення громадянина, представника бізнесу чи громадської організації до місцевої ради є лобіюванням. Для правильної кваліфікації необхідно оцінювати зміст діяльності: хто здійснює вплив, у чиїх інтересах він діє, чи наявний комерційний інтерес і чи стосується взаємодія конкретного нормативно-правового акта.
Звернення громадян, електронні петиції, громадські слухання, публічні консультації, науково-експертна діяльність, захист власних прав та представлення суспільного інтересу без ознак платного просування чужого комерційного інтересу не повинні автоматично ототожнюватися з лобіюванням.
Алгоритм для депутатів і посадових осіб
Для представників органів місцевого самоврядування НАЛУ пропонує покроковий алгоритм дій. Він передбачає перевірку наявності ознак лобіювання, встановлення статусу особи у Реєстрі прозорості, належну ідентифікацію клієнта або бенефіціара, визначення предмета лобіювання та фіксацію змістовних контактів.
Законодавство не встановлює для депутатів місцевих рад або посадових осіб окремої спеціальної звітності про контакти із суб’єктами лобіювання. Проте для забезпечення прозорості та превентивного захисту рекомендаціями запропоновано вести внутрішній журнал контактів. У ньому можуть зазначатися дата і формат зустрічі, учасники, клієнт або бенефіціар, предмет лобіювання, проєкт рішення, передані матеріали та можливі ризики.
Такий облік не створює додаткового юридичного обов’язку, однак сприяє належному документуванню комунікації, запобіганню конфлікту інтересів і підтвердженню доброчесності дій усіх учасників.
Рекомендації також містять практичні орієнтири щодо допустимих методів лобіювання, звітності суб’єктів лобіювання, реагування на спроби прихованого або незареєстрованого впливу, а також щодо дій у разі пропозиції неправомірної вигоди, тиску, приховування бенефіціара чи надання недостовірної інформації.
Окремі розділи документа адресовано громадянам і представникам бізнесу. Для бізнесу визначено два основні законні формати взаємодії з місцевою владою: відкрита участь від власного імені у консультаціях та робочих форматах або залучення зареєстрованого суб’єкта лобіювання для професійного представлення комерційного інтересу.
Формування сталої професійної практики
Розроблення таких матеріалів є частиною ширшої роботи НАЛУ з формування в Україні відповідальної професійної спільноти лобістів. Асоціація створює простір для фахового діалогу, узагальнення практичних проблем, обміну досвідом і напрацювання зрозумілих моделей поведінки в ситуаціях, які законодавство врегульовує лише на загальному рівні.
Запропоновані рекомендації можуть використовуватися як основа для внутрішніх пам’яток органів місцевого самоврядування, навчальних програм, чек-листів для депутатів і посадових осіб, журналів обліку контактів, а також інформаційних матеріалів для бізнесу та громадян.
НАЛУ й надалі працюватиме над методичним забезпеченням професійної діяльності, розвитком етичних стандартів і формуванням послідовної практики застосування законодавства у сфері лобіювання. Адже прозорість цієї сфери залежить не лише від наявності законодавчих норм, а й від того, наскільки однаково, професійно та добросовісно їх розуміють і застосовують усі учасники процесу.
Над підготовкою Методичних рекомендацій працювали: представниця Національної асоціації лобістів України Віталія Глоба; експерт, депутат Київської міської ради Володимир Бондаренко; адвокат, лобіст, голова АО «А.Два.Ка.Т», член Комітету з питань лобіювання Національної асоціації адвокатів України Ярослав Куц; віце-президент Конгресу самоврядування України Іван Фурсенко; член Етичної ради Національної асоціації лобістів України, депутат Сумської обласної ради Вадим Ващенко; лобістка, член Етичної ради Національної асоціації лобістів України, експертка у сфері конфлікту інтересів та стратегічної взаємодії бізнесу і держави Віолетта Суханова; лобістка, членкиня Ради підприємців при Сумській міській раді Валерія Голованова; антикорупційна уповноважена Національної асоціації лобістів України Яна Цимбаленко.
